Calendar

« March 2024 »
Mon Tue Wed Thu Fri Sat Sun
        1 2 3
4 5 6 7 8 9 10
11 12 13 14 15 16 17
18 19 20 21 22 23 24
25 26 27 28 29 30 31

catalog

КОРИСНІ ПОСИЛАННЯ

Корисні посилання

cover

 

Як горів Львів. Велика пожежа Львова

Як горів Львів, або хронологія пожеж міста

POGEGA 3 2Перша літописна згадка про Львів, пов’язана з пожежею міста Холма. Було це у 1256 році. Та й стародавній Львів не раз зазнавав руйнацій від нищівного вогню. За період з 1340 по 1849 роки у літописах, дослідженнях та періодиці зафіксовано 38 значних пожеж королівського міста. То ж сьогодні про хронологію пожеж у нашому місті.

  • В 1340 році літописи фіксують одну з перших великих трагедій, коли стольне місто Лева нищив вогонь. Сталася вона з вини польського короля Казимира Великого, який, з наміром оволодіти містом, наказав спалити його замки.
  • Міські хроніки донесли вістки про вогневі смерчі, що пронеслися над Львовом при нападах татарських орд у 1438, 1444-1448, 1453 роках.
  • 1480 року, наступного дня після зелених свят, вогонь з бровару кілька будинків навпроти Низького замку вщент знищив. Все місто, в той час дерев’яне, сильний страх охопив.
  • Через необачність мешканців пожежа розгулялася в 1494 році у єврейській дільниці. Сусідні будівлі на вулиці Руській потерпіли, була зруйнована громадська стайня. Згоріли п’ять башт і огорожа на валах.
  • Величезна пожежа спопелила південно-східну частину міста в 1504 році.
  • Фатальним  в історії Львова став день 3-го червня 1527 року. Вогонь за декілька годин повністю поглинув готичну забудову середньовічного міста. Це – найбільше лихо за всю історію Львова.
  • Під кінець осені 1538 року вулицю Вірменську повністю знищив вогонь.
  • Року 1564 місто знову навідала пожежа. Окрім багатьох помешкань на вулиці Краківській, стихією було знищено шпиталь  з каплицею св. Духа, костел св. Хреста з монастирем, споруди Низького замку.
  • У 1565 році пожежа перетворила в руїни значну частину ринкової площі.
  • Вогонь, що розгорівся у Руській дільниці у 1571 році, не пощадив новозведену споруду Успенської церкви.
  • 36 будинків на Галицькому передмісті зруйнувала пожежа, що спалахнула тут у 1584 році.
  • 26 березня 1616 року зазнали знищень через недбальство при поводженні з вогнем єврейська дільниця, вулиці Руська та Вірменська.
  • “Львівський літопис” відзначив великі збитки, завдані місту, пожежею, що спалахнула 17 серпня 1623 року. “Шкода незлічена була для усіх”, – констатував очевидець.
  • У 1626 році вогонь знову зруйнував вулицю Руську і єврейський квартал.
  • “… у Львові передмістя Галицьке ціле і костели два” понищла вогненна стихія влітку 1637 р.
  • 6 тисяч будинків згоріло 21 травня 1640 року – стверджує “Львівський літопис”.
  • Під час облоги Львова військом Б Хмельницького на початку листопада 1648 року, за порадою К. Арцішевського – генерала коронної артилерії – захисники підпалюють передмістя.
  • Галицьке і Краківське передмістя спалили під час турецько-татарської облоги Львова у 1672 році.
  • У червні 1769 року під час штурму міста барські конфедерати підпалил передмістя.
  • 30 кам’яниць стали жертвою пожежі, що навідала Львів 17 травня 1778 року. Місто понесло мільйонні збитки.
  • Сильний вогонь зруйнував багато споруд Краківської дільниці 6 червня 1800 року.
  • POGEGA 3Величезною трагедією стала пожежа, що виникла вночі з 23 на 24 вересня 1838 року на новій Єврейській вулиці. Через необачність сторожа, зруйнувала вона 5 кам’яниць аж до пивниць, а 6 пошкоджено частково. 13 осіб стали жертвою лиха, кілька десятків отримали важкі травми і опіки.
  • 2 листопада 1848 року Львів зазнав значних збитків внаслідок бомбардувань центру міста австрійським військом. Від виниклих від цього пожеж згоріла недавно зведена ратуша, міський театр, університет та його безцінна бібліотека, інші споруди на вулиці Театральній.
  • У 1864 році горіла т.зв. Стара Тандета. Знищено 2 кам’яниці та 33 лотки; пожежа вулиць Краківської і Вірменської, загинуло троє людей і від поранень помер начальник пожежників П. Айтельбергер.
  • В жовтні 1909 року сталася велика пожежа фабрики дахівок за Янівською рогаткою.
  • В листопаді 1918 року під час боїв за Львів – пожежі на вокзалі Чернівецької залізниці та головній пошті.
  • У вересні 1939 року під час бомбардування знищено пасаж Міколяша.
  • В червні 1941 року – пожежа Богословської Академії та церкви св. Духа.
  • 1944 – багаточисленні пожежі під час боїв за Львів.
3 червня 1527 року Велика пожежа перетворила Львів на згарище. Від славного, багатого Леополіса залишилось кілька споруд. Здавалось, в літописі міста буде поставлена крапка… Але Історія, вкотре показала, що місто - це не будівлі. Місто - це Люди. Львів’яни різних національностей, різних культур та віросповідань змогли забути про образи, сварки, негаразди та, об’єднавши зусилля, відродити з попелу місто, яке ми знаємо. Львів - Місто, яким Ми пишаємося.

3 червня 1527 загорілася броварня (пивоварня). Вітер швидко розніс вогонь на висушені літньою спекою дахи. Полум’я охопило Пекарську, Краківську, Вірменську, Замкову, Шевську та Галицьку вулиці. Вигорів не тільки центр міста, а й передмістя — Підзамче, Знесіння та інші.
На другий день Львів перетворився на суцільне згарище. Згоріло майже усе місто. Вціліли лише обпалені вогнем Ратуша, Вірменська церква, стіни Кафедрального собору, монастир францисканців та міські вежі. Готичний Львів, що був схожий на центри сучасних Таллінна або Гданська, згорів дотла. Зникли практично всі зразки готичної архітектури, що були побудовані протягом XIV—XV століть. Пожежа 1527 року була останньою значною пожежею, під час якої згоріла практично вся дерев'яна забудова Львова. На відновлення міста пішло чимало часу і зусиль не тільки міської влади і городян, але й королівського уряду Польщі. Але упродовж відносно короткого часу, місто було відбудовано в новому, ренесансном стилі.

У «Меморіалі про пожежу нашого міста» невідомого автора XVI століття, так описуються ті події:

POGEGA2020 2«Описуючи сумну та злощасну подію нашого прекрасного славнозвісного міста, жалюгідну й навіть довговічну із-за болю руїну, яку треба оплакувати через безпощадність цієї пожежі. Адже тисяча п'ятсот двадцять сьомого року в понеділок після свята Вознесення Господнього, о двадцять третій годині, несподівано з броваря дому якогось-то Григорія Солтиса з Клепарова, що стояв напроти монастиря францисканців, на вулиці Пекарів, яка лежала поруч, вибухла величезна й раптова пожежа. Вистрибуючи неначе навальний вихор, розділений у двох напрямах, той вогонь негайно охопив усі доми, які були в його сусідстві й саму вулицю Пекарів і Краківську, Шевців і Вірменську вулиці, а також ту, яка називається другою частиною кварталу, в одному ряді, а в другому напрямку, починаючи від монастирського будинку тих самих францисканців, за винятком костьола Святого Хреста, послідовно знищив доми, які були посередині, громадську лазню, костьол Святого Духа разом з лікарнею, ятками м'ясників, з іншими будинками, які були ззаду, аж до міського муру, а відтіля від дому шановних панів каноніків капітульних разом з іншими мешканцями костьольних священнослужителів, і далі всі інші доми довкола і Галицьку, Зарванську, Руську та Єврейську вулиці разом з церквою Святої Марії грецького обряду, з єврейською синагогою та міською стайнею і довкола всі, які тільки були будинки, від брами до брами розпалювався все жахливіше і багато домів знищив дощенту…Власне через навальність цієї пожежі, у зв'язку з тим, що вона майже все місто затьмарила чорною кіптявою, сам вогонь розповсюдився раптово й несподівано на всі частини міста, так що жодна не змогла врятуватися, і, що найважливіше, якщо б міські брами, зачинені в той час для того, щоб затримати народ для оборони, не були своєчасно відчинені, то без сумніву, велика кількість людей загинула б від самого вогню, коли ця пожежа так шаленіла й усе більше і більше посилювалася, військові метальні знаряддя і гармати чи вогнепальна зброя, що переховувалися були в міських вежах, заряджені порохом і кулями, вибухли на великий пострах народу та з небезпекою для нього і видали страшенний гук на подобу грому. Ось так усе це місто, як передвіщалося, за винятком одного дому покійного Івана Бороди, критого черепицею і через те названого вежею, дощенту з усіма своїми будовами, повністю було зруйноване і залишилося неначе безлюдним, а нещасні громадяни були доведені до великого відчаю. А щоб їх місто прийшло колись знову до своєї величі та краси після такого гіркого і страшного нещастя і щоб ніколи більше не випала на його долю така або подібна нещасна подія, треба гаряче благати найвищого, найласкавішого Бога»


Пожежа у Львові 1527 року — одина з найбільших пожеж, яка знищила майже все місто і його готичну забудову. Пожежа сприяла кардинальній перебудові міста. Опісля цієї пожежі почалося будівництво переважно кам’яного Львова. 

Джерела /Режим доступу станом на 31.05.2020/: http://city-adm.lviv.ua/portal/history-of-lviv/interesting-pages-from-the-life-of-the-ancient-lviv/104-%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%B2%D0%B5%D0%BD%D1%8C/240-3-chervna-1527-r-
http://dyvys.info/2017/06/03/3-chervnya-richnytsya-velykoyi-pozhezhi-u-lvovi/
http://www.lvivcenter.org/uk/chronicle/news/?newsid=1361
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D0%BF%D0%BE%D0%B6%D0%B5%D0%B6%D0%B0_%D0%9B%D1%8C%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D0%B0 
https://photo-lviv.in.ua/yak-horiv-lviv-abo-hronolohiya-pozhezh-mista/
Підготувала Науково-технічна бібліотека
відділ інформаційних технологій і комп'ютерного забезпечення
зав. сектору Новосад В.,
бібліотекар Гордійчук Х.

Матеріал підготовлено 31.05.2020р.

 

Контакти

Науково-технічна бібліотека НЛТУ

вул. Ген. Чупринки, 101, м.Львів, 79057

тел.: (032) 258-42-50

e-mail: library@nltu.edu.ua

Пропозиції та побажання просимо повідомляти нам на електронну адресу  Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Top of Page