Світ вичерпав природний “капітал” на 2020 рік

22 серпня 2020 року настане щорічна "межа відновлюваності ресурсів" - день, коли людство остаточно вичерпає всі ресурси, які планета може відновити за рік. 

День екологічного боргу (Overshoot Day) в 2020-му припадає на 22 серпня. Решту місяців ми використовуємо річні ресурси планети «в борг», ніби в нас є 1,75 Землі. Ще 50 років тому такої «заборгованості» не існувало. Нинішній стан справ відобразив Глобальний звіт Всесвітнього економічного форуму про ризики (The Global Risks Report 2020). Вперше за десять років існування цього звіту до п’ятірки головних ризиків для світу потрапили екологічні. 

22 серпня 2020 року люди використають ресурси бюджету Землі протягом усього року - це суттєве покращення порівняно з 2019 роком, коли 29 липня відбувся День переходу Землі. Але хоча це може здатися приводом для святкування, ситуація набагато складніша, ніж це здається на перший погляд.
Кожна країна «позичає» у планети зі своєю швидкістю, тому день екологічного боргу припадає на різні дні. 
24 липня 2020 року в Україні настав День екологічного боргу перед наступними поколіннями.

Перевищення стає можливим, тому що ми виснажуємо наш природній капітал – що ставить під загрозу майбутню ресурсну безпеку людства. Ціна цього глобального екологічного марнотратства стає все більш очевидною – вона проявляється в знелісненні, ерозії ґрунтів, втраті біорозмаїття, накопичення вуглекислого газу в атмосфері. Останнє веде до змін клімату та більш частих екстремальних погодних умов.

Ідею відзначати День екологічного боргу (Earth Overshoot Day) вперше озвучила Всесвітня мережа екологічного сліду (Global Footprint Network), щоб привернути увагу до проблеми ненормованого витрачання природних багатств планети. Людство все активніше використовує відновні природні ресурси Землі, споживаючи їх швидше, ніж природа здатна поповнити впродовж року. У 2019 їх  вистачило до кінця липня, далі цивілізація буде жити «у борг» і все, що ми споживатимемо після 29 липня, фактично вкрадено у майбутніх поколінь.
«Global Footprint Network» щорічно визначає дату настання Дня екологічного боргу. За даними організації, точкою неповернення у використанні все більшої кількості ресурсів були 70-ті роки ХХ ст., коли споживання почало різко зростати, перевищуючи збалансований рівень. Вперше екологічний борг був зафіксований 29 грудня 1970 року, а дефіцит ресурсів складав усього 2 дні. З того часу дата вичерпання ресурсів неухильно зміщується до початку року. 30 років тому день екологічного боргу був датований 15 жовтня, 10 років по тому - 30 вересня, а ще через 10 років – 15 серпня.

Ми по-хижацьки виснажуємо рибні запаси і вирубуємо дерева швидше, ніж вони можуть відновитися природним шляхом. Ми виробляємо і накопичуємо фантастичні обсяги сміття. Левову частку негативного впливу на навколишнє середовище становить емісія парникових газів, бо людство продукує більше вуглекислого газу, ніж здатні поглинути океани і лісові масиви планети. Вчені підрахували, що зменшення вуглецевої складової екологічного сліду на 50% могло б відсунути настання Дня екологічного боргу на 93 дні. Ще тижнів зо 3 можна виграти за рахунок підвищення енергоефективності житлових будівель і промислових підприємств.
Якщо жителі міст по всьому світу стануть вдвічі рідше користуватися власним автомобілем і третину шляху подолають, скориставшись громадським транспортом, а дві третини – проїдуть на велосипеді або пройдуть пішки, День екологічного боргу настане на 12 днів пізніше. Ще 11 бонусних днів людська цивілізація отримає, якщо вдвічі скоротить кількість викинутої у сміття їжі.

Безперечними лідерами з перевищення екологічної норми є Катар (у 9 разів), Люксембург (у 7 разів) і ОАЕ. «На широку ногу» живуть сьогодні США, Канада, Австралія, Швеція, Німеччина і Франція, а найбільш економними, як і раніше, є Індія та Вʼєтнам. 

Одним з варіантів виміру нашого споживання і можливостей Землі відновити ресурси є екологічний слід. Тобто, це — природний “капітал”, який планета може відновити. Вимірюється цей показник у кількості глобальних га на 1 людину. 
Кожен може підрахувати /Калькулятор екосліду/, ресурси якої кількості планет він чи вона використовує при нинішньому стилі життя. Відповідний екологічний слід підраховано для кожної країни та людства загалом. Наприклад, середньостатистичному українцю при його стилі життя необхідно ресурсів 1,78 планети, що майже співпадає з середнім значенням для одного землянина — 1,75 планети.
Може виникнути питання, чи реально використовувати ресурси більше ніж однієї планети?! Відповідь дуже проста - ми використовуємо запаси, накопичені за минулі тисячоліття, або беремо їх у борг в наступних поколінь. Кожного року вираховується День екологічного боргу, після якого все, що ми споживаємо і чим користуємося — вже позичається. 

Одними з перших кроків, які потрібно здійснити для зменшення цих ризиків, з точки зору природоохоронної діяльності, мають бути такі:

1. ЗБІЛЬШИТИ ПЛОЩІ ПРИРОДНИХ ЕКОСИСТЕМ — ЛІСІВ, ЛУКІВ, СТЕПІВ, БОЛІТ. Зараз для виробництва продуктів харчування ми використовуємо половину всієї придатної для життя поверхні планети (і продовжуємо орати), хоча збалансованим довкілля роблять саме природні недоторкані території. З ними також пов’язана можливість врятувати більшість біологічних видів. «Індекс живої планети», запроваджений WWF, засвідчує разюче зниження чисельності популяцій хребетних тварин у дикій природі — більш ніж на 60% упродовж останніх 40 років. І це, напевно, найбільш достовірний індикатор людського впливу на планету.

2. ВІДНОВИТИ ҐРУНТИ. Проблема виснаження ґрунтів спричинена недосконалими сільськогосподарськими практиками та хімізацією і здатна позбавити нас базової харчової безпеки. Від стану ледь помітних ґрунтових мікроорганізмів, мікрофауни та мезофауни залежить те, скільки продовольства людство матиме та як довго. Це повинні якомога швидше усвідомити фермери та аграрії.

3. ПРИПИНИТИ ВИКИДАТИ 1/3 УСЬОГО ПРОДОВОЛЬСТВА НА РІЗНИХ ЕТАПАХ ВИРОБНИЦТВА ТА СПОЖИВАННЯ ТА ВПРОВАДИТИ ПРИНЦИПИ ЦИРКУЛЯРНОЇ ЕКОНОМІКИ В УСІ СФЕРИ ЛЮДСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. Цей крок, звісно, пов’язаний із переглядом індивідуальних звичок та потреб для зменшення тиску на довкілля.

4. ПРИПИНИТИ НАКОПИЧУВАТИ МІКРОПЛАСТИК В ЕКОСИСТЕМАХ ТА НЕКОНТРОЛЬОВАНО СКИДАТИ В ПРИРОДУ ТИСЯЧІ ХІМІЧНИХ РЕЧОВИН. В організм людини з водою, їжею та повітрям потрапляє в середньому 5 грамів мікропластику на тиждень2 . Це як одна кредитна картка. Таке забруднення не знає меж і поки що маловивчене. Так само як і вплив хімічних речовин, які продовжують «працювати» в екосистемах. Тож мають бути створені нові правила їх використання — в промисловості, побуті, сільському господарстві.

5. ЗБЕРІГАТИ ВОДУ В МАСШТАБАХ ПЛАНЕТИ. Зростаючий її дефіцит виникає через руйнування природних територій, які утримують воду в ландшафтах, втручання у вільну течію річок, осушення боліт і вирубки лісів. Зміна клімату, зумовивши подовження посушних періодів, ще більше ускладнює ситуацію. Дефіцит якісної прісної води буде одним із найбільших викликів для планети в наступні десятиліття. Наше завдання полягає у відновленні природних екосистем, які здатні втримувати воду, та навчитися ощадно її використовувати.

Кожен з нас теж може підкоригувати щоденні дії і істотно змінити ситуацію. Зробивши хорошу теплоізоляцію, використовуючи енергозберігаючі прилади, навіть закриваючи воду під час чищення зубів можна зменшити споживання ресурсів. Крім того, є ще кілька речей, які ви можете зробити, не обтяжуючи себе: можна носити з собою багаторазове горнятко і використовувати його замість стаканчика у кав’ярні; не брати соломинки до напоїв або використовувати багаторазові; купувати товари місцевих виробників, для перевезення яких не витрачається багато палива; загалом, купувати лише те, що потрібно і стільки, скільки потрібно, щоб зменшити кількість відходів. Головне — це не так сортувати та переробляти сміття, як менше його продукувати, особливо це стосується пластикових виробів.
Якщо, завдяки своєму способу життя, ми зуміємо переносити дату Дня екоборгу на 5 днів назад в рік, це дозволило б людству до 2050 року досягнути сумісності з планетою.

“Треба пам'ятати, що День екологічного боргу - це не свято, це ще одне нагадування нам, що за всі “блага цивілізації” рано чи пізно доведеться платити. І платитимуть, на жаль, наші діти та онуки, — зауважує Тетяна Карпюк, координаторка з екоосвіти та волонтерства WWF Україна — Це означає, що нам вже зараз потрібно інвестувати у технології та інфраструктуру, що дозволять працювати у світі з обмеженими ресурсами. А також діяти особисто і бути активними, не забувати про громадський контроль щодо роботи підприємств та прийняття політичних рішень.”

WWF УКРАЇНА В 2020 РОЦІ СФОКУСУЄТЬСЯ НА ТАКИХ ЗАВДАННЯХ:
1. Зупинити деградацію водних природних ресурсів України завдяки використанню міжнародної експертизи з відновлення територій та ландшафтів.
2. Створити основу для національного моніторингу видів за прикладом вивчення та збереження рідкісних тварин — ведмедя, рисі та осетрових видів риб.
3. Зберегти понад 50 тисяч гектарів пралісів та надати імпульс дієвій національній програмі сталого лісокористування.
4. Залучити великий та середній бізнес до підтримки пріоритетних для країни природоохоронних ініціатив.
5. Інтегрувати екологічну парадигму в українське законодавство, яким регулюються різні сфери господарювання.
6. Сприяти впровадженню в Україні міжнародного досвіду з відновлення територій та ландшафтів природними методами.
7. Реалізувати проекти з відновлення на перших з-понад 20 територій, визначених на Поліссі та в Карпатах, — торф’яниках та водоутримуючих лісах; розпочати знесення старих бар’єрів на річках.
8. Представити аграрному сектору результати дослідження WWF Україна щодо впливу природних територій на вологість ґрунту в радіусі 10 кілометрів; реалізувати перші спільні проекти з відновлення у співпраці з аграрними компаніями та громадами.
9. Сприяти прийняттю законодавства, яке впроваджує екологічну оцінку при будівництві малих ГЕС та вводить поняття особливо цінних для біорізноманіття ділянок річок.
10. Визначити території для природного відновлення вздовж АзовоЧорноморського узбережжя в партнерстві з Rewilding Україна.
11.Надалі ідентифікувати цінні ліси природного походження на території України та зрушити з мертвої точки офіційні процедури надання їм природоохоронного статусу.
12. Лобіювати надання статусу пам’яток природи щонайменше 50 тис. га вікових лісів (пралісів) у Карпатах. На сьогодні такими визнані лише 100 га у Львівській області.
13. Сприяти розвитку в Україні Міжнародного стандарту відповідального лісоуправління (FSC).
14. Здійснювати просвітництво щодо впливу громад на управління лісами.
15. Розробити системи GISмоніторингу цінних ділянок лісу.
16. Ініціювати зміни до законодавства у сфері лісового господарства, що допоможуть вберегти від знищення природні ліси та більш стало управляти лісовими ресурсами.
17. Розробити національні плани дій зі збереження та відновлення осетрових видів риб, а також ведмедя та рисі, які складуть основу національної стратегії управління видами.
18. Удосконалити моніторинг популяцій ведмедя та рисі в Карпатах і на Поліссі з використанням сучасних методів — генетичного аналізу, фотопасток — та залученням благодійної фінансової підтримки з боку громадян і корпоративного сектору.
19. Визначити та відтворити екологічні коридори активної міграції тварин у Карпатах.
20. Популяризувати способи гуманного співіснування місцевих громад із великими хижаками (наприклад, електроогорожі, пуги та пастуші собаки) та дружнього до природи туризму в Карпатах.
21. Ініціювати зміни до законодавства, які б передбачали компенсацію шкоди, завданої дикими тваринами, та значне посилення покарання за браконьєрство й незаконне полювання на диких видів.

ОГЛЯД СТАНУ ДОВКІЛЛЯ ТА РИЗИКІВ ДЛЯ ЛЮДЕЙ І БІЗНЕСУ. УКРАЇНА.2020

До Дня екологічного боргу активісти запускають флешмоб #MoveTheDate («Перенеси цю дату»). Вони оприлюднюють перелік рекомендацій щодо енергетики, харчування, містобудування, відновлення довкілля та гендерної рівності, які спрямовані на більш ефективне використання ресурсів.

Екологи бʼють на сполох і намагаються достукатися до населення. Кожна екологічно свідома людина має зрозуміти, що наша планета - не інтернет-магазин з нескінченними запасами товарів. Супермаркет під назвою «Земля» спорожнів…

Матеріали /Режим доступу станом на 19.08.2020р./: 
https://www.overshootday.org/
http://www.ecoleague.net/forumy-konferentsii-kruhli-stoly-seminary/ekolohichnyi-kalendar/lypen/item/1660-den-ekolohichnoho-borhu
https://www.radiosvoboda.org/a/news-29-lypnia-den-ekolohichnoho-borhu/30081272.html 
https://wwf.ua/?350723/overshoot-day-2019
https://www.footprintcalculator.org/ 
http://www.kurs.if.ua/
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%95%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4
https://ecolog-ua.com/news/v-ukrayini-nastav-den-ekologichnogo-borgu-pered-nastupnymy-pokolinnyamy
https://ua.112.ua/suspilstvo/den-ekolohichnoho-borhu-liudstvo-vytratylo-richni-resursy-zemli-za-8-misiatsiv-403842.html
https://www.facebook.com/ViessmannUA/posts/2997710836914765/ 
https://wwfeu.awsassets.panda.org/downloads/_2020____web.pdf 
https://en.reset.org/blog/earth-overshoot-day-2020-delayed-three-weeks-due-coronavirus-06052020

Підготувала науково-технічна бібліотека
відділ інформаційних технологій і комп'ютерного забезпечення
зав. сектору Новосад В.,
бібліотекар Гордійчук Х.;
світлини з web-ресурсу, Новосад В..

Матеріал підготовлено 19.08.2020р.