Calendar

« April 2021 »
Mon Tue Wed Thu Fri Sat Sun
      1 2 3 4
5 6 7 8 9 10 11
12 13 14 15 16 17 18
19 20 21 22 23 24 25
26 27 28 29 30    

catalog

КОРИСНІ ПОСИЛАННЯ

Корисні посилання

cover

 

Галицькі Запусти: "Якщо твої предки були українцями, то будь гоноровим та святкуй М’ясницю (Масницю)!"

Повертаємося до давніх українських традицій підготовки до Великого постуZapystu 2021

Якщо ти москаль, то будь ним аж до смерті, тобто їж "бліни", пий "водку", пали опудало "зіми" й за прадавніми традиціями угро-фінських племен московії, влаштовуй її похорони…
Не соромся бути собою, весело "пляши" під балалайку в сарафанах, кокошниках і лаптях, бо ти москаль і маєш шанувати та берегти звичаї та традиції своїх прадідів! :-))
Саме так здавна з "водочкой", "бражкой" та "блінами" й відзначали Масляну в московії, оскільки "проводи зіми" у прадідів росіян, це насправді похорони, де поминальною (поховальною) їжею й були "масковскіє бліни", котрі здавна були в угро-фінських племен поховальною стравою, яку московити їли на похоронах та поминках…
Цебто ця давня ритуальна страва ніколи не була в московитів "сонечком" яким запрошують весну! Мусимо нагадати, що угро-фінські племена, котрі мали вказані поховальні традиції, займали територію від витоків Волги й аж до гір північного Уралу, принаймні так пишуть притомні російські науковці, яким не байдужа доля культурного спадку північноросійських народів та народностей асимільованих імперією і які зараз в паспортах записані як росіяни!!!

Однак, якщо твої діди й баби були українцями, то будь гоноровим та святкуй М’ясницю (Колодій) так, як це споконвіку робили на теренах Руси-України наші прапрадіди «чубаті слов`яни» по обох берегах Дніпра…

М’ясниці – це яскравий набуток української фольклорної спадщини, період простонародного дозвілля, зумовлений селянським відпочинком від праці на землі. Зимові (різдвяні) М'ясниці починаються з різдвяними святами і закінчуюються Сиропустною (Прощеною) неділею.
У М'ясниці народ відпочивав. А якщо в сім”ї були дорослі син чи дочка – саме був час подумати про їхнє одруження. Тому скрізь по селах відбувались сватанки, обзори, заручини, весілля. А також вечірниці, з їх хатнім рукоділлям та молодіжно-розважальними забавами. Розлучатися з м'ясницями просто так нікому не хотілося. Тому наші предки намагались якнайповніше прикрасити дозвілля в останні дні м’ясниць, і гідно відзначити прощання з ними.

Галицькі ЗапустиМ'ясопусний тиждень.
Першим починався М'ясопусний тиждень, який цього року (2021-го) для православних та греко-католицьких вірників припадає на 1-7 березня. Цей тиждень передував Масляному Сиропусному тижню, і був останнім коли дозволялося їсти м'ясо. Він ще називався «Всеїдним», або ж «Рябим». В Рябий тиждень вже не сваталися. Ввважалося, що це погана прикмета "На рябий уддаватися - з бідов родичатися", "Од того жона ряба, шо на Рабий уддалася". Рябий М'ясопусний тиждень закінчувався М'ясопусною неділею.

Сиропусний тиждень.
З понеділка починалася М’ясниця - Сиропусний тиждень (у 2021-му 8-13 березня). В цей тиждень м'яса вже не їли, зате дозволялося їсти будь-яку молочну їжу, яйця та рибу. Звідси й традиція готувати палачінти (млинці), вареники та інші борошняні молочно-яєчні страви.

Колодій збігався в часі із Сиропусним тижнем, останнім тижнем М'ясниці. Це останній, напередодні Великого посту, тиждень, коли можна було справляти весілля. Цей тиждень також називали Жіночим тижнем або попросту Бабським, а Колодій, відповідно, Бабським святом. Протягом цього тижня чоловікам належало слухатися жінок і витримувати їхні збиткування. Коли кожен чоловік, як і в добу матріархату, впродовж "Бабського тижня" на Колодія ставав «підкаблучником», але не переставав бути мужнім чубатим воїном-козаком!

ЧОГО НЕ МОЖНА РОБИТИ НА СИРНИЦЮ:
- Забороняється їсти м'ясні продукти. 
- Не можна переїдати. Це вважається гріхом, особливо напередодні Великого посту.
- Не варто злитися, сваритися і лихословити. І не тільки в Сирницю.
- Не можна приймати гостей в будинку, де неприбрано.

В Україні М’ясниці мають свою яскраво виражену індивідуальність.

Зокрема на Поділлі хлопці пригощали дівчат горілкою, пивом, солодощами — купували (запивали) Колодку. У подяку за це кожна дівчина вишивала перкалеву хусточку, оздоблюючи її квітками та ініціалами свого обранця, та дарувала йому на Великдень — повертала Колодку. Такі обряди нерідко завершувалися укладанням шлюбу.
Головним почастунком на Колодія є вареники з сиром і сметаною, пироги з сиром, гречані млинці. Головним напоєм — наливки і інші трунки. Головним місцем події виступає шинок. Вареники варять щодня, щедро поливаючи маслом і сметаною. З цього приводу казали: "Вареники доведуть, що і хліба не дадуть"!

"Вареники — давня обрядова страва українців, — каже Костянтин Олійник, директор козацького етноселища "Мамаєва Слобода", — молодий місяць символізував собою жіноче начало, а вареник був його уособленням. Із появою на небі молодого місяця наші прадіди конче мали помолитися, аби щастило цілий місяць. Аби місяць сприяв добробуту людей, йому робили дарунок у вигляді вареників. Їх начинка символізувала собою вагітну жінку, а значить, продовження роду". Саме тому головною стравою на М’ясницю у наших пращурів споконвіку і був вареник. Свято Колодія характерне лише для України та Білорусі і сягає своїми коренями ще глибоко дохристиянських часів.
Ось яку ритуальну пісню в XIX ст. записала сама Леся Українка:

ВареникиОй упала колодойка з неба, —
Ой чого ж бо нам та й до пані треба?
Ой треба ж нам та й до пані воза,
Ой наша пані, як червона рожа.
Ой упала колодойка з неба, —
Ой чого ж бо нам та й до пані треба?
Ой треба ж нам та й до пані дишля,
Ой наша пані, як червона вишня...

Протягом цілого тижня паралельно з іншими обрядами проходило коротке Колодчине життя. У понеділок Колодка "народжувалась", у вівторок — "хрестилася", у середу справляли "похрестини", у четвер - "помирала", у п'ятницю Колодку "хоронили", а в суботу - "оплакували". У неділю ж наставала кульмінація Колодія, а заразом і Колодчиної долі. Молоді жінки "волочили" Колодку.Колодка

Заміжні жінки увесь цей тиждень справляють Колодку. В понеділок зранку вони збираються в корчмі "колодкувати". Одна з них кладе на стіл невеличке поліно або палицю — Колодку. Інші беруть по черзі і вповивають її шматками полотна, потім знову кладуть на стіл. Це значить, що Колодка "народилася". Ку­пують наливки, сідають за стіл навколо колодки, п'ють і вітають одна одну з "народженням".

Потім ходили по селу і прив'язували Колодку, тобто загорнуте у полотно полінце, до ноги парубкам та дівчатам, які не скористалися з весільного сезону і не побралися, а також їхнім батькам, що "досі не пошлюбили" дітей. Особливо ж тим, які відмовили нареченому і сватам. Звісно, що ніхто не бажав ходити з таким собі "ярликом", а тому одразу ж давали жінкам певний відкуп. Ним могли бути кольорові стрічки, намисто або ж наїдки, горілка і солодощі.

МасницяДівчата теж в'яжуть Колодку, але тільки парубкам, і вже не до ноги, а до лівої руки. Дівоча Колодка оздоблена барвистими стрічками та паперовими квітами. Парубки повинні платити дівчатам викуп за Колодку грішми або подарунками: намистом, стрічками, шовковою хусткою.

У четвер на цьому тижні господині збираються компаніями і спеціально п'ють та гуляють — "щоб телята водились!" Вони ж і не прядуть на цьому тижні — "щоб масло не гіркло! "

У п'ятницю — частунок тещі. Колись в Україні був звичай двічі на рік частувати тещу — "щоб горло не пересихало". Хто женився в осінні М’ясниці, той урочисто віз тещу до себе в гості на другий день Різдвяних Свят — якщо добра, або на третій — якщо зла. Хто ж оженився в різдвяні М’ясниці, той возився з тещею в п'ятницю на М’ясницю. Разом з тещею запрошувались ще й інші родичі. Частуючи гостей, зять говорив: "Пийте, люди добрі, по повній чарці, хай у моєї тещі горло не пересихає!" (натяк на сварливість).

"Кончалися М’ясниці, як правило, прощальним балом, на який запрошувалисме і відіцькых (з інших сіл) легінів. І коли понадвечур на обложку заіграли гусляші (музиканти), послухати їх музику, подивитися, як забавляєся молодь, сходилися і старі, і молоді" - пише закарпатський краєзнавець Дмитро Копинець у своїй книжці "Буштинські обрядові дійства та розваги молоді в давнину". "Дітлахи й літня челядь тулилися по закутках, щобы не заважати. А молодь, за звичкою, ставала гуртом: дівчата – окремо, з одного боку, хлопці – з другого. Як таниць кончився, легіньови належало, звичайно, подяковати і відвести дівку на прежнє місто - до цімборок або до родичу, які часто приходили разом з донькою, переживаючи за неї... "

Сиропусний тиждень закінчувався Прощеною неділею (14 березня).proschene
"В давнину у наших предків зародився чудовий звичай влаштовувати обряд взаємного прощення в Сиропусну неділю" - пише далі Дмитро Копинець. Цей обряд виконували тоді, коли вже зайшло сонце. Майже всі селяни сходилися на традиційну площу перед церквою і взаємно просили один у одного прощення за свої провини, обнімались і обмінювались поцілунком миру. Вони вступаючи до Великодного посту, взаємно усе прощали один одному ради Христа, що для нас постився, терпів і воскрес. Цей особливий, зворушливий обряд в окремих, найбільш релігійних сім’ях зберігся до сьогоднішнього дня. Наші предки при цьому схилялись один перед одним із словами: "Прости мені, брате чесний (чи сестро)" і тричі цілували один одного".За старих часів люди були переконані, що саме недільного вечора відбуватиметься Страшний суд, тож цього дня дуже побожні люди намагалися якнайрідше виходити з дому, пригадували власні гріхи й у жодному разі не вживали алкогольних напоїв. Після останньої скоромної вечері кожен член родини бере зварене натвердо яйце, об лоба розбиває його. Розбивши таким чином яйце, треба дуже швидко переступити через поріг і вже за порогом з'їсти яйце. А робиться це для того, щоб суворий піст так само швидко минув, як людина через поріг переступила.

P.S. Усі хто готується святкувати Галицькі запусти – галицькі слівця, які у жодному разі не варто забувати!

Пригадуйте і насолоджуйтесь!

Алярм – сигнал, тривога
Амбулянс – медична допомога
Андрус – злодій
Андрути – вафлі
Багнет – штик
Балакати – говорити (балак – розмова)
Бальон – повітряна куля
Бамбетель – кімнатна лавка зі спинкою
Баняк – каструля
Батяр – шибеник, хуліган
Бздура – нісенітниця
Бігме – заприсягтися, поклястися, забожитися
Біня – дівчина
Брама – ворота
Бусько – лелека
Вар’ят – божевільний
Вельон – фата молодої
Виходок – вбиральня
Вуйко – дядько
Вуйна – тітка
Галіція – Галичина
Гальба – кухоль
Гара – горілка (або самогон)
Гонор – честь
Гречний – ввічливий
Гуляти – танцювати
Ґазда – господар
Ґаляретка – желе, мармелад
Ґудз – вузол
Дефіляда – парад
Дзиґар – 1. сигирета 2. годинник (Дзиґарок)
Дупа – попа
Жовнір – солдат, воїн
Забава – свято, танці
Заліско – праска (утюг)
Зафундувати – виставляти
Захцянка – бажання
Зимно – холодно
Зупа – cуп
Камізелька – жилет, безрукавка
Канапа – диван
Канапка – бутерброд
Калапуцькати – мішати
Карамболь – зіткнення
Кашкіт (кашкет) – кепка
Каштелян – комендант
Квасний – кислий
Келих – чарка
Кнайпа – бар, ресторанчик, забігайлівка
Кобіта – жінка, дівчина
Колєжанка – товаришка
Креденс – шафа зі скляними дверцятами
Кремпуватися – соромитися
Кримiнал – тюрма
Криж – полотно, сукно, відріз тканини
Крижі – нижня частина спини
Криївка – таємне сховище
Ксьондз – священник
Кумпель – товариш
Куцати – блювати, ригати
Куця – свиня
Легінь – юнак
Летовище – аеропорт
Лєгуміна – десерт
Локаль (льокаль) – 1. ресторан, шинок 2. Квартира
Люстро – дзеркало
Люфа – дуло
Льох – підвал
Льоха – свиня (яка має народити)
Мантилепа – неохайна людина
Маринарка – піджак
Марципан – делікатес
Морва – шовковиця
Москаль – росіянин
Мешти – туфлі
Нагла поміч – швидка допомога
Нагнітки – мозолі
Нарваний – наглий
Небіжчик – покійник
Нездалий – непридатний
Ногавиця – штанина
Обійстя – подвір’я
Обмова – плітки
Обрус – скатертина
Одір (вогір, оґєр) – некастрований кінь
Оздоба – прикраса
Оферма – незграба
Пательня – сковорідка
Пацьорки – намисто
Паця’ – порося
Пащекувати – грубо говорити
Писок – рот, стулити писок – сидіти тихо
Пінда – дівчина-підліток
Пляцки (пляцок) – солодкий періг або деруни, картопляники
Покій – кімната
Помарніти – схуднути
Презент – подарунок
Проплі – перхоть
Прятати – прибирати
ПублІка – шльондра
Пуделко – коробочка
Пулярус (полярес) – гаманець
Пуцувати – чистити
Пуцька – прутень, статевий член
Рандка (рантка) – побачення, зустріч
Ревізія – обшук
Рейвах – розгардіяж, бардак
Ресторація – ресторан
Ринва – стічна труба
Ровер – велосипед
Ружа – троянда
Румегати – жувати, пережовувати
Рура – труба
Склеп – магазин
Слічний (шлічний) – гарний, симпатичний
Смарувати – змащувати
Сподні – штани
Статечний – пристойний
Стирка – повія
Стрийко або Стрий – брат тата
Стрих – горище
Табака – піхва
Трафунок – випадок
Файка – люлька
Файно – добре
Фармація – аптека
Фацет – парубок
Фест – швидко
Філіжанка – горнятко
Фіра – віз
Фірман – шофер возу
Фіранка – гардина (рос. штори)
Фоса – рів
Фотель – м’яке крісло
Фрезура (фризура) – зачіска
Фузія (фузея) – гармата
Цівка – струмінь (води)
Цімбор – приятель (цімборка – приятелька)
Ціхо (ціхутко) – тихенько
Цукерня – кондитерська
Цьомати – цілувати
Цьотка – тітка
Чуприна – шевелюра
Шваґро (швагро) – чоловік сестри
Шлях би тебе трафив – лайка, побажання наглої смерти
Шпацирувати – прогулюватися
Шпиталь (рідко госпіталь) – лікарня
Шпрехати – говорити
Штинь – сморід
Штрика (штрека) – залізна дорога

Джерело /Режим доступу станом на 10.03.2021р./: 
http://tvoemisto.tv/blogs/chomu_zapusty_maslyana_kolodiy__ne_maslienitsa_i_troha_perepysiv_91514.html
https://news.church.ua/2021/02/21/velikij-pist-2021-pidgotovchi-nedili/
https://lviv.vgorode.ua/news/sobytyia/a1153676-ne-mlintsi-a-vareniki-jak-lvivjani-vidznachajut-siropusnij-tizhden-abo-masnitsju
https://lviv.vgorode.ua/news/sobytyia/a1153808-proshchena-nedilja-2021-shcho-varto-zrobiti-traditsiji-i-zaboroni
https://www.kolyba.org.ua/unikalne-zakarpattja/zvichai-svjata-i-obrjadi/14970-mjasnici-siropusnij-tizhden-i-proschena-nedilja


Матеріали підготувала науково-технічна бібіліотека
Новосад В., зав.сектору

 Матеріал підготовлено 10.03.2021р.

 

 

 

 

Контакти

Науково-технічна бібліотека НЛТУ

вул. Ген. Чупринки, 101, м.Львів, 79057

тел.: (032) 237-79-85

e-mail: library@nltu.edu.ua

Пропозиції та побажання просимо повідомляти нам на електронну адресу  Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Top of Page