Calendar

« April 2021 »
Mon Tue Wed Thu Fri Sat Sun
      1 2 3 4
5 6 7 8 9 10 11
12 13 14 15 16 17 18
19 20 21 22 23 24 25
26 27 28 29 30    

catalog

КОРИСНІ ПОСИЛАННЯ

Корисні посилання

cover

 

Праліси — найдавніші ліси України

Старовікові ліси “не чули звуку сокири”. Без впливу людини вони збереглися і як широкі масиви, і як крихітні ділянки, переважно в Карпатах і на Поліссі. До більшості таких лісів складно дістатися, але їх все ще можна знайти навіть у межах українських міст.virgin forests 2021jpg

virgin forests 51ОСТАННІ НЕДОТОРКАНІ ЛІСИ ЄВРОПИ. Старовікові ліси — одні з найстаріших наземних екосистем. Раніше вони вкривали майже всю територію Європи, але масштабні рубки та господарська діяльність людини спричинили їх масове знищення.
У Центральній та Східній Європі це “острівці” площею приблизно 320 тисяч гектарів, 100 тисяч з яких збереглися в Україні.

ОСЕРЕДКИ БІОРІЗНОМАНІТТЯ. Під кронами старих дерев знаходять домівку сотні видів тварин, грибів і рослин, занесених до Червоної Книги України. Для крихітного  равлика пупкалика пралісового,  рисі євразійської, трипалого дятла та плямистої саламандри, праліс — їх дім.

РЕГУЛЯТОРИ КЛІМАТУ. Праліси виробляють значний об'єм кисню і акумулюють значні обсяги  прісної води. Вони століттями накопичують і утримують вуглець. Особливо багато його зберігається у мертвій деревині- сухому гіллі та стовбурах повалених дерев.Руйнування пралісів спричиняє вивільнення вуглецю в атмосферу, що посилює зміну клімату.

virgin forests 7ПРИРОДНІ ЛАБОРАТОРІЇ. Праліси - самодостатні ліси, вони зберігають інформацію про історичний розвиток лісу, його структуру, здатність до саморегуляції і самовідновлення. Вони - еталон лісу, вивчення якого допоможе науковцям відтворювати ліси, наближені до природних.
 
WWF-Україна та партнери ідентифікували майже 100 тисяч гектарів старовікових лісів (за законодавством: праліси, квазіпраліси та природні ліси) в Карпатах і на Поліссі. Понад 33 тисяч гектарів з них досі або незахищені, або мають недостатній природоохоронний статус. Тому перебувають під загрозою знищення через рубки, нераціональний розвиток туристичної інфраструктури та доріг і іншу господарську діяльність.
 
 
Недоторкані людиною та найстаріші в Україні.
Що таке праліси і чому важливо їх зберегти — пояснює WWF
Якщо зайти у найглухіші куточки українських Карпат, куди доїхати практично неможливо — то там, між гірськими хребтами та полонинами, можна знайти найстаріші ліси, які ніколи не відчували на собі людського впливу.

Це помітно одразу — тут нема доріг та слідів рубок — лише вузенька стежка може виднітися серед зарослів. Тут багато грибів та ягід. Величезні дерева поскрипують навколо, здіймаючись над старими стовбурами, що повільно гниють на землі. Коли торкаєшся найближчого буку, розумієш, що під його корою тече не просто історія, а сива давнина — адже прабабця цього дерева могла бути сучасницею князів Київської Русі.

І головне, що помічаєш у цьому лісі, якщо на мить затамуєш подих — тут кипить життя!

WWFВивчати найдавніші ліси України приїжджають науковці з різних країн, адже вони є прикладом того, як ліс може пережити сотні років. Щобільше, він надає прихисток рідкісним видам. Саме тому, вже багато років важливим напрямом роботи Всесвітнього фонду природи WWF-Україна є охорона пралісів і сьогодні ми розповімо про них трошки більше.

virgin forests 9Що таке праліси? Найдавнішими лісами України є праліси, квазіпраліси та природні ліси. Вони відрізняються тим, наскільки людська діяльність вплинула на їхнє існування.

Найбільш сакральними з них можна вважати праліси, адже вони ніколи не знали жодного людського втручання: ні вирубок, ні пересування транспорту, ні випасання скоту.

Відповідна градація і поява термінів праліс та квазіпраліс, на відміну від самих цих лісів, — з’явилася в Україні відносно нещодавно.

У законодавство нашої країни ці терміни було введено 2017 року у рамках Закону«Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони пралісів згідно з Рамковою конвенцією про охорону та сталий розвиток Карпат». Там же було визначено, чим ці види лісів відрізняються, що у них дозволено робити без впливу на їхнє існування та які існують шляхи охорони цих лісів. Визначення таких лісів у Карпатах відбувається відповідно до спеціально розробленої науковцями методики. Згідно з нею, аби певній території Карпатського лісу називатися пралісом, вона має відповідати низці доволі жорстких критеріїв. Вони визначаються експертами відповідно до лісових документів, а потім — вивчаються вже безпосередньо на місцевості.

Тож, власне, що робить праліс пралісом? Відповідаючи цим критеріям, праліс дійсно нагадує давній, ледь не казковий пейзаж, у якому ніби от-от має з’явитися хатина Баби-Яги або вийти назустріч ельф із книжок Толкіна.

Під час свого існування ліс не мав зазнавати на собі жодного людського втручання: тут не влаштовували рубок дерев, не прокладали дороги, не відбувалося будівництва та всіх інших проявів діяльності людини, які могли відобразитися на самобутності існування лісової екосистеми.

За рахунок цього, дерева у такому лісі часто дуже старі, часом, вони мають більш як 300 років. Для людського ока рослинність існує тут хаотично, на всіх рівнях — від мохової підстилки та низеньких кущів, до височенних, 40-метрових велетнів-буків, які не вдасться обійняти самотужки.

Тут представлені усі стадії розвитку дерев, кожна з яких є ключовою для багатьох видів живого. І найбільше у пралісі буде помітно саме мертвої деревини — сухих гілок, сухостою, повалених негодою величезних стовбурів, які поступово розкладаються та перетворюються на труху.

Чим же цінні праліси?

virgin forests 81. Місце, де концентруються червонокнижні тварини, рослини і гриби

Праліс — це своєрідний гуртожиток для видів Червоної книги України і він яскраво підтверджує, що у природі все пов’язане.

У дуплі великого та старого дерева може спати ведмідь. Тристарічна ялиця, висотою у 40 метрів, чи не єдине дерево, яке витримує гніздо беркута. Рідкісна рись, як будь-який кіт, шукає у пралісах тиші та відсутності людей, щоб там ховатися і облаштовувати хованки для малят. У дуплах старих дерев мешкають кажани та сови. Для того, щоб дупло утворилося — над ним має попрацювати дятел. А щоб дятел зацікавився лісом — там має бути удосталь комах, багато з яких потребують мертвої деревини.

Якщо придивитися уважніше — у повалених або сухих деревах кипить життя. Поки дерево росте — його імунна система захищає себе від непроханих гостей, виділяючи певні речовини, наприклад, смолу. Та після свого падіння стовбур втрачає цю можливість і на різних стадіях свого гниття стає домівкою десяткам видів комах та грибів, кожному з яких підходить певний етап розкладання деревини.

virgin forests 22. Приклад витривалих лісів

Найстаріші ліси України самодостатньо існували на певній території сотні років: вони переживали нашестя певних комах та вплив зовнішніх факторів, залишаючись стабільними екосистемами. Таким чином праліси є ідеальною моделлю витривалих та сильних лісів, яку можна використовувати для більш екологічного ведення лісового господарства.

3. Ліси виконують регулювальну функцію

Під час дощів крони дерев та моховий покрив(у ялинових лісах) затримують воду. Навесні ліси своєю тінню сповільнюють танення снігу. Таким чином, в обох випадках вода поступово потрапляє у водойми, що зменшує ризики раптових повеней.

Крім того, великому старому дереву на день необхідні сотні літрів води, яку вони пропускають крізь себе, випаровуючи через листя та зволожуючи повітря.

Міцна ж коренева система дерев протидіє зсувам грунту, а для гірської місцевості, де ростуть праліси, це особливо актуально.

virgin forests 34. Депо вуглецю

Праліси століттями накопичували у собі вуглець. Сухі гілки і стовбури, що з часом відпадали, ставали частиною лісової підстилки та ґрунту. Таким чином, дерево на всіх етапах існування є так званим депо, що утримує у собі вуглець. Вирубка дерев, особливо пралісів, спалення їхніх решток та пошкодження цілісності лісової підстилки спричиняють збільшення вивільнення CO2 в атмосферу.

Коли ж дерева повільно розкладаються та гниють — вуглець потрапляє у ґрунт і стає поживою для грибів та комах.

Як їх зберегти? Для того, аби зберегти праліси у їхньому недоторканому вигляді, слід дотримуватися низки важливих правил.

У пралісах не можна вести жодної діяльності: розпочинати рубки, інфраструктурні проєкти, промислово заготовляти гриби та ягоди(утім для себе у кошик їх зібрати можна), розпалювати багаття(адже воно порушує лісову підстилку і той баланс, який існує у пралісі), ночувати та збирати дрова(адже ті самі дрова — це мертва деревина, у якій відбуваються власні, важливі для життя лісу, процеси).

Якщо ліс відповідає критеріям визначення пралісів, до лісокористувачів цієї території — заповідників, нацпарків або лісових господарств — подається відповідне звернення. Якщо вони визнають наявність на своїй території неймовірно цінного лісу, то автоматично беруть на себе відповідальність з його захисту і контролю щодо відповідних умов для його збереження.

Близько 25 тисяч гектарів давніх лісів наразі вже входять до заповідних зон Карпатського біосферного заповідника та кількох національних природних парків, і їхньому існуванню нічого не загрожує.

Станом на липень 2020 року, на своїх територіях наявність пралісів визнали лісові господарства у Закарпатській, Івано-Франківській та Чернівецькій областях. Сукупно — понад 25 тисяч гектарів.

Та залишаються ще десятки тисяч гектарів, над збереженням яких працює WWF-Україна.

Щоб гарантувати повний та посилений режим охорони найцінніших старовікових лісів, вони мають отримати статус пралісової пам’ятки природи. Це — одна з підкатегорій об'єктів природно-заповідного фонду. Надати такий важливий статус пралісам можуть обласні ради, якщо оголосять їх пам’ятками природи місцевого значення.

Перші проєкти рішень про створення пралісових пам’яток природи вже зареєстровані в Закарпатській та Івано-Франківській обласних радах.

Якщо ви колись опинитеся у пралісі — зауважте його красу та велич, та спробуйте не порушувати його спокою.

Матеріал статті підготували:
комунікаторка WWF-Україна Марія Максименкова,

координатор проєкту з підтримки сталого лісового господарства WWF-Україна Михайло Богомаз

ДЕ РОЗТАШОВАНІ УКРАЇНСЬКІ ПРАЛІСИ?

virgin forests 7За попередніми оцінками, переважна більшість пралісів, квазіпралісів та природних лісів України знаходяться у Карпатському регіоні. Як правило, це ліси у віддалених та труднодоступних гірських районах. На жаль, діяльність людини призводить до невпинного зменшення площі пралісів, адже все більше непорушених лісів зазнають рубок та впливу інших заходів. За попередніми оцінками, в гірських лісах Карпат ідентифіковано близько 93000 гектарів потенційних пралісів, квазіпралісів та природних лісів. Серед них близько 25000 гектарів вже отримали офіційний статус, не рахуючи заповідних зон національних парків та біосферних заповідників. 

Пралісові ділянки можуть зустрічатися і поза межами Карпат – окремі віддалені природні ліси були ідентифіковані на Поліссі, хоча їх площа і є значно меншою в силу більшої доступності рівнинних лісів до господарського освоєння. Карта ідентифікованих WWF пралісів доступна на сайті WWF-GIS (http://gis-wwf.com.ua/).

ЯК ОХОРОНЯЮТЬСЯ ПРАЛІСИ В УКРАЇНІ?

Згідно вимог законодавства, як праліси, так і квазі-праліси і природні ліси підлягають суворій охороні. Після виявлення таких лісів необхідним є створення пралісових пам’яток природи або віднесення ділянок до заповідних зон національних природних парків або біосферних заповідників, якщо ділянки розташовані в їх межах, але не в заповідній зоні. У межах пралісових пам'яток забороняється будь-яка господарська діяльність, додатково вони охороняються шляхом встановлення охоронної зони навколо. Інакше кажучи, законодавство забезпечує пралісам найбільш суворий заповідний режим, для подальшого збереження територій недоторканими.

ЯКІ КРИТЕРІЇ ПРАЛІСІВ?

Критерії визначення пралісів, квазі-пралісів та природних лісів наведені у офіційній Методиці визначення належності лісових територій до пралісів, квазіпралісів і природних лісів. У загальних рисах, пралісами вважаються ділянки, які відповідають одразу усім критеріям нижче:

  • virgin forests 5Площа: не менше 20 гектарів;

  • Конфігурація: не вужче за 200 метрів;

  • Природне походження та аборигенний склад деревних видів;

  • Наявність мертвої деревини різних стадій розкладу;

  • Багатоярусність, наявність різних вікових груп дерев;

  • Відсутність лісогосподарської інфраструктури (доріг, волоків тощо);

  • Відсутність рубок (або не більше 5 пеньків на 1 гектар для квазі-пралісів та природних лісів);

  • Не порушена лісова підстилка;

  • Відсутність слідів рекреації чи випасу худоби.

Наведені вище критерії лише загальні – офіційна методика містить набагато більше деталей. У разі роботи з пралісами необхідно звертатися до офіційного її тексту, доступного за посиланням нижче. 

ЯК ВІДБУВАЄТЬСЯ ЗАПОВІДАННЯ ПРАЛІСІВ?

Після проведення досліджень організація, відповідальна за їх проведення, готує висновок про належність ділянки до пралісів, квазі-пралісів чи природних лісів. Чинне законодавство не встановлює вимог до того, які саме організації можуть проводити дослідження та готувати відповідні висновки.

Після підготовки висновку цей документ надається відповідному лісокористувачеві. Якщо лісокористувач погоджується з наведеними у висновку даними – праліси заносяться до особливо охоронюваних лісових ділянок, а на них забороняється будь-яка господарська діяльність.

У разі незгоди лісокористувача Міністерство захисту довкілля утворює комісію, яка включає різні зацікавлені організації. У місячний строк комісія розглядає усі матеріали, за потреби – проводить польові дослідження, та формує новий висновок. На період роботи комісії на спірних ділянках забороняються усі лісогосподарські заходи.

У подальшому погоджені праліси включаються до складу пам’яток природи згідно процедури, передбаченої Законом України «Про природно-заповідний фонд України» (див. розділ "Природно-заповідний фонд")

virgin forests 6ЧИ ВСІ ПРАЛІСИ ВИЯВЛЕНІ ТА ВЗЯТІ ПІД ОХОРОНУ?

Ні. Українські ліси досліджені не так добре. Саме тому організації та установи, які мають змогу провести якісні польові дослідження лісів, можуть ініціювати створення нових пралісових пам’яток природи. У першу чергу це стосується гірських лісів Карпат. У першу чергу, виявляти та заповідати праліси можуть наукові установи та природоохоронні громадські організації. Більше того, цю роботу можуть проводити і самі лісокористувачі.
 

ЯКЩО ПРАЛІСИ НЕ ВИЯВЛЕНІ – ЧИ ЗНАЧИТЬ ЦЕ, ЩО ЦІННИХ ЛІСІВ НА ПЕВНІЙ ТЕРИТОРІЇ НЕМАЄ?

В останні роки у певних лісокористувачів склалося хибне враження, що якщо дослідження не виявили на їх території пралісів – то і охороняти нічого. Насправді ж вірогідність віднайти праліси за межами Карпат дуже низька – більша частина рівнинних лісів у той чи інший спосіб зазнала впливу людини. Проте це абсолютно не значить, що інші ліси не потребують охорони. В Україні залишилося чимало цінних та малопорушених рівнинних лісів, які потребують не менш сурової охорони. Єдина їх відмінність – вони не відповідають доволі жорстким критеріям пралісів. Те ж стосується і багатьох карпатських лісів, які також за певними параметрами не відповідають вимогам до пралісів.

КОРИСНІ ПОСИЛАННЯ

БІБЛІОГРАФІЧНИЙ СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ:
"Об’єкти світової спадщини: праліси на теренах Українських Карпат"


Використанні матеріали (режим доступу станом на 22.03.2021р.):

Матеріали підготувала науково-технічна бібіліотека
Новосад В., зав.сектору,
Гордійчук Х., бібліотекар

 Матеріал підготовлено 22.03.2021р.

Контакти

Науково-технічна бібліотека НЛТУ

вул. Ген. Чупринки, 101, м.Львів, 79057

тел.: (032) 237-79-85

e-mail: library@nltu.edu.ua

Пропозиції та побажання просимо повідомляти нам на електронну адресу  Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Top of Page