Calendar

« April 2024 »
Mon Tue Wed Thu Fri Sat Sun
1 2 3 4 5 6 7
8 9 10 11 12 13 14
15 16 17 18 19 20 21
22 23 24 25 26 27 28
29 30          

catalog

КОРИСНІ ПОСИЛАННЯ

Корисні посилання

cover

 

Гарнізонний храм святкує 10-ліття з дня відкриття

У День Збройних сил України,Гарнізонний храм святих апостолів Петра і Павла відзначає 10-ту річницю свого відкриття. Зараз у церкві святих верховних первоапостолів Петра і Павла зосереджений центр капеланського душпастирства, а спільнота вірних нараховує кілька тисяч людей

kosteш20

litografiya karla auera bernardinskiy kostel i monastir wiki6 грудня 2021р. минає 10 років, як у місті Львові було відкрито та освячено Гарнізонний храм святих апостолів Петра і Павла. Інша назва храму святих Петра і Павла – костел Єзуїтів. Перший єзуїт з’явився у Львові ще у 1584 році, а вже за 5 років монахи отримали першу ділянку землі уздовж західного муру міста та відкрили резиденцію Товариства Ісуса у Львові. Цей храм, збудований у стилі раннього бароко на початку XVII ст. Він є взірцем римської святині Іль-Джезу (Il Gesù) та вважається однією з найбільших культових споруд Львова. Наріжний камінь будівництва костелу єзуїтів заклали 31 липня 1610 року. Упродовж 1619-1624 років над будівництвом храму працював італійський архітектор Джакомо Бріано, який за зразок своєї творчості взяв римський костел Іль Джезу.
Посвятили храм 1640 року – він став першою бароковою будівлею на наших теренах. Ще за 4 роки містянка Ядвіга Гороховська подарувала кошти на побудову першого органу храму.
imagesОрден єзуїтів створив найбільшу в історії Церкви мережу середніх шкіл – колегіумів, і вищих – академій. На час будівництва храму у Львові з 1607 р. вже діяла Єзуїтська колегія, на базі якої поступово відкрили школи: граматики і поезії, риторики, логіки, математики і фізики. Будівництво колегії заснували Єлизавета з Ґостьомських Синявська та Ян Яблонський.
Єзуїти створили також бурси для дітей з бідних родин, зокрема музичну бурсу для вихованців, зобов’язаних співати в церковному хорі. У 1650 році відкрили спершу курс теології, a потім і філософії. А у 1749 році єзуїти відкрили Львівську колегію для дітей еліти.
До навчальної програми колегії входили: польська, німецька та французька мови, історія – загальна і Польщі, географія, хронологія, математика, геометрія, архітектура, право, статистика і політологія. При цьому навчальному закладі також працювали астрономічна обсерваторія, театр і бібліотека.
Важливим є той факт, що на основі Єзуїтської Колегії у 1661 році постав Львівський Університет, який сьогодні носить ім’я Івана Франка.
До костелу примикає будівля Єзуїтської колегії з мальовничим порталом і написом «1723 рік». Меморіальна таблиця на її фасаді засвідчує, що тут навчався гетьман Богдан Хмельницький. Окрім Хмельницького, учнями колегії були польський князь Ярема Вишневецький, а також мандрівник і архітектор Василь Григорович-Барський. Відомо теж, що у храмі молились польські королі та російський цар Петро І. Ймовірно, у ньому побувало набагато більше відомих людей. Але усі знані люди, якщо і приходять на молитву, то хочуть залишитися невідомими.

ArticleImages 75246 Proekt Briano fasadЗ 1702 р. за проектом Мартина Годного звели вежу-дзвіницю, яка стала найвищою у Львові, а у 1754 р. на ній встановили годинник.
Зовнішнє та внутрішнє оздоблення храму виконували визначні майстри, яких запрошували ченці Товариства Ісуса. Наприклад, у 1612-1613 р. працювали різьбяр Іван Моленда, маляр Матвій Климкович і органний майстер Матвій Крайчинський. Після завершення будівництва у 1638 р.
Матвій Климкович оздобив склепіння храму стюковою різьбою і пензлевими розписами. Коштом Ґроховського в храмі збудували орган, а в 1644 році його освятили.
У 1720-1730-х р. у храмі встановили надгробки Єлизавети з Ґостьомських Синявської та Яна Яблонського.
Протягом XVIII ст. вистрій костелу змінювався двічі: у 1734-1773 р. У 1734 році храм згорів.

У 1740 р. головну наву церкви розписав Франциск Григорій Іґнац Екштайн, а після його смерті бічні назви і каплиці – його син Себастиян Екштайн. Скульптурне розп’яття, яке було на одному з бічних вівтарів, вважають цінним витвором мистецтва. Його виконав Ян Пфістер.
Центральний вівтар храму у 1744-1747 рр. спорудив Себастиян Фесінґер, а у 1754-1759 рр.. звели два бічних вівтарі.
На згадку про відновлення храму на його південній стіні при чільному фасаді встановили таблицю з написом: «D.O.M. Haec aedes sacra inchoate 1610 dedicata 1630 restaurata 1824». У 1843 році маляр Алоїз Рейхан намалював образи Ігнатія Лойоли і Франциска Ксаверія для двох бічних вівтарів.
У 1894 році під час встановлення фасаду храму в нішах нижнього ярусу розмістили 4 фігури святих єзуїтів: Ігнатія Лойоли, Франциска Ксаверія, Станіслава Костки та Андрія Боболі авторства Фелікса Павлінського.
Після ліквідації ордену єзуїтів у 1773 р. храм почав виконувати функції військового гарнізонного храму. У 1830 р. вежу костелу розібрали, після того, як завалилася вежа міської Ратуші у 1828 р.
У 1814 р. папою Пієм VII було відновлено орден єзуїтів, тому у 1820 р. вони повернулися до Львова. В період 1836-1848 років отці-єзуїти розвинули жваву пасторальну діяльність. Вони виконували обов’язки в’язничних капеланів, організовували молитовні братства, надавали духовну опіку монаршим згромадженням. З історії відомо, що із 1848 по 1946 роки споруда виконувала функцію Гарнізонного храму, тут проводились богослужіння для військовослужбовців та їх родин.
Під час бомбардування міста у 1848 р. два ядра впали на храм та пошкодили його дах. Після «Весни народів» у 1848 р. монахів-єзуїтів вигнали з храму, проте через 4 роки вони знову повернулися.
У 1905 році коронували ікону Матері Божої-Утішительки (зараз знаходиться у Вроцлаві).
4 червня 1946 р. монахи-єзуїти були змушені знову покинути Львів. Вони забрали з собою найцінніші речі, зокрема короновану ікону Пресвятої Богородиці.
Найбільше руйнувань храм зазнав у воєнні та повоєнні роки Другої світової війни. Храм та його історію активно досліджував доктор Анджей Бетлєя, який описує сучасний стан настінних розписів інтер’єру храму як катастрофічний. Основна причина – багаторічна занедбаність через невідповідне використання храму, відсутність ремонту даху, вікон, ринв та водостоків. Через це стіни у багатьох місцях відшарувались і повідпадали.
Руйнуватися почали також склепіння головної нави та емпори. Фрески надалі псуються переважно через високу вологість, зміну температури та промерзання. У основах настінних розписів розмножуються численні мікроорганізми та з’являються солі.
З цього моменту почалась нова сторінка історії храму, на 65 років його двері зачинили і запанувала тиша. Сталось це за вказівкою радянського режиму, який вважав релігію згубним та архаїчним пережитком неосвіченого люду, а церкву – ворогом нової атеїстичної ідеології.

kostel8У 50-х роках ХХ століття, з приходом нової влади, храм було закрито, його приміщення переобладнали під книгосховище Львівської національної наукової бібліотеки імені В. Стефаника НАН України. У стінах святині знаходилось понад 3 млн. примірників книг різних періодів, більшість із цих книг ніколи у своєму житті не були відкритими для читачів. Будучи розташованим в історичному центрі міста Львова, понад 65 років Гарнізонний храм залишався загадкою для багатьох львів’ян та гостей міста, а його величні та кремезні двері берегли цінність та неповторну духовність цієї святині. Люди часто запитують, а чому саме цей храм має статус гарнізонного? В чому полягає основне завдання такої святині із військовим характером? Перш за все, слід зазначити, що майже кожна країна світу, яка має власну армію, теж має гарнізонні храми. Хоч гарнізонний храм перш за все є місцем молитви для усіх віруючих людей, його завдання є надавати належну духовну підтримку військовослужбовцям гарнізону та їх родинам. А це благословення військовослужбовців під час різних військових урочистостей, проведення молитви за Україну; подяка Богові за перемоги в бою, військові досягнення, молитви за родини військовослужбовців, за тих, хто віддав своє життя, захищаючи Батьківщину.

Напевно недарма так Бог все покерував, що Гарнізонний храм святих апостолів Петра і Павла у Львові освячено 6 грудня 2011 року в той час, коли ще ніхто не знав, скільки всього випаде на долю нашої країни, як кардинально в позитивну сторону поміняється ставлення до військовослужбовців в українському суспільстві. В той час ніхто не міг подумати ні про Революцію Гідності, ні про анексію Криму, ані тим більше про війну на Донбасі.

Garrison temple of the holy Apostles Peter and Paul222222Без перебільшення можна сказати, що самі військовослужбовці подарували нове життя колишньому костелу Єзуїтів, а тепер вже Гарнізонному храму. Сотні курсантів восени 2011 року під чітким керівництвом Національної Академії сухопутних військ імені гетьмана П. Сагайдачного в особі начальника академії генерал-лейтенанта Ткачука Павла Петровича та при тісній співпраці із Львівською національною науковою бібліотекою імені В. Стефаника НАН України, владою міста Львова та області перенесли цінні книги із храму в нове книгосховище. Понад 144 вантажних автомобілів книг та 30 автомобілів стелажів було перевезено у нову бібліотеку. Курсанти врятували книги, дали їм змогу бути прочитаними, а храм став місцем нового життя для багатьох, хто переступив його поріг. Колись курсанти Національної Академії сухопутних військ імені гетьмана П. Сагайдачного своїми добрими руками врятували книги та допомогли відкрити храм, а тепер цей же храм, будучи гарнізонним, активно допомагає багатьом військовослужбовцям, що перебувають в зоні АТО різними речами: бронежилетами, касками, військовою формою, термобілизною, берцами, медикаментами, тощо.

У 2012 році в рамках проекту «Разом, щоб врятувати красу минулого» працівники факультету збереження та реставрації творів мистецтва Краківської академії мистецтв – доктор Павел Болінські і доктор Анна Форчек організували міжнародний міждисциплінарний колектив у складі представників кількох інституцій та незалежних спеціалістів.
У ході реалізації проекту провели семінари з реставрації та інвентаризацію храму. Інвентаризація – це лише перший етап робіт із порятунку костелу. Необхідно ще провести міждисциплінарні дослідження зі збереження пам’ятки для його відновлення.
Щодо сучасного стану архітектури храму, то зараз вцілілими є його цінні розписи – фрески Себастіяна та Францішка Екштайна (1740 рр.). Також у доброму стані збереглись скульптури різних святих, виконані з дерева під стюкко (штучний мармур); кофесіонали (сповідальниці) та вівтарі з образами святих.

Всі люди які щодня переступають поріг гарнізонного храму для молитви, вірують та розуміють, що нам є важко зупинити в цю хвилину війну, яка огорнула Схід України, однак ми можемо допомогти тим, хто її щодня стримує! І тим все сказано, тут розкрито все, що ми називаємо гарнізонним храмом. Завдяки цій святині багато військовослужбовців відчули те, що Бог завжди з ними, тому що поруч них є добрі люди.

Літургії та молебні відбуваються у храмі щодня. Так само тут зранку до вечора перебувають священники, до яких можна звернутись за сповіддю та порадою. Активно діє фейсбук-сторінка Гарнізонного храму, сайт Капеланство.інфо, а також сайт і фейсбук-сторінка «Підземелля Гарнізонного храму». Це окремий підрозділ, що організовує екскурсії підземеллями та хорами храму, а також проводить тематичні історичні заходи.
«У нашому храмі чи не кожного дня є щось особливе. Люди, які приходять сюди уперше, відкривають для себе щось абсолютно нове. У храмі є дерев’яна домовина 17-го століття, на ній напис: «Пам’ятай про смерть». Ми не раз помічали, як люди підходять до домовини і лякаються, але водночас вони починають замислюватись над життям. Це такий простий спосіб для людини зупинитись, щоб задуматись, чи правильно вона живе і куди рухається, чи справді розуміє, що життя короткотривале і треба його цінувати, любити і бути з Богом», – говорить отець Тарас Михальчук.

Програма святкувань з нагоди 10-ліття відкриття Гарнізонного храму святих апостолів Петра і Павлаprogram

2 грудня 2021р. з нагоди 10-ліття з дня відкриття разом з духовенством, військовими, очільниками міста та області, польськими колегами, реставраторами, львів’янами урочисто відкрили відреставровані фрески центрального склепіння храму авторства Франциска Екштайна 1738-1740 рр.
frescoТак, на стелі зображені чотири сторони світу, представлені різними групами людей, що стоять довкола земної кулі. Ця алегорична ілюстрація пов’язана з основним зображенням по центру святого Павла – Апостола народів. Поруч розміщений також напис латинською: «Щоб ти ніс моє Ім’я перед народами та царями» (Діяння 9, 15). Загалом площа старовинних фресок Екштайна у Гарнізонному храмі становить близько 1000 м кв. Над їхнім відновленням працювали українські і польські реставратори шість років поспіль, на цю роботу витратили понад 20 млн грн.

Фрески у храмі реставрували в 2 етапи  - загалом 7 років. Настоятель храму о.Тарас Михальчук називає відновлення фресок Франциска Екштайна найбільшим міжнародним реставраційним проєктом України. У сюжеті фресок закладене життя апостолів Петра і Павла, їхні місійні подорожі. Над відновленням розписів впродовж усіх років одночасно працювало 18 польських та українських реставраторів. На роботи витрачено понад 20 млн грн.  Фінансово до цих робіт долучилися парафіяни храму, жертводавці, зокрема з-за кордону, та основне фінансування було від Міністерства культури Польщі, зокрема від інституту Полоніка. 
Роботи з реставрації головного фасаду Гарнізонного храму, які проводять за кошти міського бюджету, планують закінчити навесні наступного року.
Привітав і подякував причетним до відкриття храму і реставрації фресок і  міський голова Львова Андрій Садовий«Менше ніж 100 років тому мій дідусь Андрій як військовий ходив в цей храм молитися. І коли я був маленький, він розказував про неймовірну красу храму. Я його слухав, але не знав, де це є. Бо коли я був малий, цей храм не працював. Коли я  почав працювати міським головою, у мене була маленька мрія – щоб цю красу побачили.
sadovuuХочу сьогодні висловити слова подяки Владиці Ігорю, що він мав велику мудрість делегувати отця Степана Суса, сьогодні Владику, для тієї на той час, здавалося б, складно реалізованої місії. Міністерство оборони, Академія наук України, розмови з академіком Патоном - багато чого було. Але сьогодні, як сказав Владика, у нас у Львові є аналог Сікстинської капели. Дуже багато гостей, перебуваючи у Львові, заходять в цей храм: слухати музику і споглядати ці зміни. Впродовж кожного року ми бачимо зміни. Сьогодні це оновлені фрески. Навесні ми побачимо неймовірну красу самого фасаду. Роботи ще багато і вистачить на всіх реставраторів, які тут присутні і які ще приїдуть.
Найголовніше, що в цьому храмі присутня велика Божа ласка, велика Божа любов. Ніяка влада, ніяка сила з тим не змогла нічого зробити. Найголовніше, що цей храм об’єднав громаду».
Також від імені громади міста мер Андрій Садовий вручив подяки Дороті Янішевській-Якуб'ян, директорці Національного інституту польської культурної спадщини за кордоном «Полоніка», та Лесі Гануляк, художниці-реставраторці творів мистецтва, заступниці керівника міжнародної реставраційної групи Гарнізонного храму - за відданість справі, організаторський талант та вагомий вклад у збереження культурної спадщини. Відзнаку «Золотий Герб м. Львова» отримав Павел Болінський, доктор Академії Образотворчих Мистецтв імені Яна Матейки у Кракові, керівник міжнародної реставраційної групи Гарнізонного храму святих апостолів Петра і Павла Української греко-католицької церкви - за відданість справі та вагомий вклад у реставрацію фресок центрального склепіння Гарнізонного храму святих апостолів Петра і Павла авторства Франциска Екштайна.
susБагатолітній настоятель Гарнізонного храму свв. апостолів Петра і Павла, а нині Преосвященний Владика Степан Сус пригадав початки реставраційних робіт: «Ця велика стеля 1000 метрів квадратних була розділена на 3 етапи реставрації, але ми не побоялися ризикувати для того, щоб всю стелю заставити риштуванням, залучити більше спеціалістів і відновити ці унікальні фрески. Хочу щиро подякувати усім за те, що не боялися іти вперед, за довіру. Це свідчення того, як багато ми можемо робити добрих світлих справ. Дякую за те, що ми можемо сьогодні підняти голову вгору і побачити працю багатьох людей, багатьох реставраторів. Це те світле, що ми залишимо наступним поколінням, щоб всі, хто прийдуть у цей храм і підняли голову сказали: «Вау, яка краса».
Настоятель Гарнізонного храму свв. апостолів Петра і Павла о. Тарас Михальчук особливо наголосив на кропіткій роботі, яка була здійснена командою реставраторів упродовж довгих семи років: «У храмі працювала група реставраторів, основу якої складали випускники Львівської та Краківської Академії мистецтв. Очолив її доктор реставрації Павло Болінський - людина, яка все своє життя присвятила дослідженню та реставрації фресок Ектшайнів. Реставрація фресок центральної нави храму і простору над святилищем почалася у 2015 року.  Поряд з фінансуванням робіт, яке здійснювали Міністерство культури Польщі та Інститут «Полоніка», велику частину зобов’язань взяв на себе офіційно Гарнізонний храм, зокрема погодився фінансувати риштування упродовж всієї реставрації. У грудні 2018 року було завершено перший етап. Неймовірно, але почерк Ектшайна збережено, лихоліття та руйнування не знищило цей шедевр».
Світлини (режим доступу): https://city-adm.lviv.ua/news/culture/architecture-and-historic-heritage/289427-harnizonnyi-khram-sviatkuie-10-littia-z-dnia-vidkryttia-tut-urochysto-vidkryly-vidrestavrovani-fresky-tsentralnoho-sklepinnia

exhibitionЗ нагоди 10-ліття відновлення Гарнізонного храму святих апостолів Петра і Павла ласкаво запрошуємо на виставку світлин, які розповідають про життя і реставрацію фресок храму впродовж десяти років (2011-2021 рр.).

Виставка з нагоди відновлення Гарнізонного храму святих апостолів Петра і Павла (Режим доступу): https://kapelanstvo.info/garnizonnyj-hram/vystavka-z-nagody-vidnovlennya-garnizonnogo-hramu-svyatyh-apostoliv-petra-i-pavla/

Керівництво Львівського Будинку Офіцерів, в особі полковника Віталія Провозіна, реалізувало проект, який відтворює служіння отців-капеланів Гарнізонного храму. Виставка триватиме протягом 4-6 грудня біля стін храму, а відтак буде розташована в Львівському Будинку Офіцерів.
Також при вході до храму відбувається виставка фотографій, які відтворюють процес реставрації фресок Франциска і Себастіяна Екштайнів, датованих 1740 р., на склепінні святилища та центральної нави храму (1300 м2). Ці роботи було здійснено за фінансової підтримки Інституту “Полоніка” і жертводавців Гарнізонної святині. Виставка організована доктором Краківської Академії мистецтв Павлом Білінським, який очолював процес відновлення фресок.

У 2014 р. було відкрито своєрідний музей-підземелля, який на сьогодні є найбільшим підземним музеєм Львова, що продовжує розвиватись, поповнюється колекціями старовинних пам'яток

Зараз триває реставрація фасаду храму, а в планах є відновлення вівтарної частини

Матеріали (Режим доступу станом на 05.12.2021р.):Facebook /Степан Сус
http://www.mil.gov.ua/ministry/sklad-zbrojnix-sil-ukraini/
https://www.hroniky.com/news/view/16994-kostel-iezuitiv-u-lvovi-khram-iakyi-movchav-65-rokiv 
https://kapelanstvo.info/garnizonnyj-hram/vidbulosya-urochyste-vidkryttya-fresok-na-sklepinni-tsentralnoyi-navy-garnizonnogo-hramu-svyatyh-apostoliv-petra-i-pavla-datovanyh-1740-r-avtorstva-frantsyska-ekshtajna/
https://tvoemisto.tv/exclusive/sertse_lvova_garnizonnyy_hram_svyatkuie_richnytsyu_vidkryttya_pislya_65_rokiv_movchannya_115639.html
https://city-adm.lviv.ua/news/culture/architecture-and-historic-heritage/289427-harnizonnyi-khram-sviatkuie-10-littia-z-dnia-vidkryttia-tut-urochysto-vidkryly-vidrestavrovani-fresky-tsentralnoho-sklepinnia 
https://armyinform.com.ua/2021/10/30/u-lvovi-v-garnizonnomu-hrami-pokazhut-unikalni-fresky/ 
https://risu.ua/garnizonnij-hram-lvova-svyatkuye-10-littya-vidrodzhennya-programa_n123703
https://forpost.lviv.ua/novyny/41665-harnizonnyi-khram-lvova-vidsviatkuie-10-littia-vidrodzhennia-prohrama

Підготувала Науково-технічна бібліотека НЛТУ України
провідний бібліотекар Х.Гордійчук

 

Контакти

Науково-технічна бібліотека НЛТУ

вул. Ген. Чупринки, 101, м.Львів, 79057

тел.: (032) 258-42-50

e-mail: library@nltu.edu.ua

Пропозиції та побажання просимо повідомляти нам на електронну адресу  Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Top of Page