Calendar

« August 2019 »
Mon Tue Wed Thu Fri Sat Sun
      1 2 3 4
5 6 7 8 9 10 11
12 13 14 15 16 17 18
19 20 21 22 23 24 25
26 27 28 29 30 31  

catalog

КОРИСНІ ПОСИЛАННЯ

Корисні посилання

cover

 

"Апостол" — тексти діянь і послань апостольських. Іван Федоров – першодрукар України

Якою була перша друкована книга в Україні і хто її автор? 
Так, це львівський «Апостол» Івана Федорова, виданий 1574 року.
Перший буквар в Україні був пов’язаний з ім’ям відомого діяча ХVІ ст. – друкаря, видавця та редактора – Івана Федорова (Федоровича).apostol drukarnya ivana fedorova

Життя українського першодрукаря Івана Федорова сповнена загадок. Не відомі ні рік, ні місце його народження, ні навіть соціальне походження. Правда, виявлений документ, з якого випливає, що в 1532 році він був удостоєний ступеня бакалавра в Краківському університеті. Перші достовірні відомості про Федорова в російських джерелах починаються з післямови до «Апостола» 1564 року, де повідомляється, як за розпорядженням Івана Грозного до видання першої датованої російської книги приступили диякон кремлівської церкви Миколи Гостунського Іван Федоров і Петро Тимофіїв Мстиславець (ймовірно, виходець з білоруського міста Мстиславля) … В 1565 – 1568 рр. з невідомих причин (можливо потрапили в немилість до царя Івана Грозного) вони покидають Москву і опиняються в маєтку відомого прибічника православ’я, великого гетьмана литовського Гната  Ходкевича. Івану Федорову довелося восени 1572 року покинути Заблудово і перебратися до Львова, де в 1574 р. вже в своїй власній друкарні він видав «Апостол».

Така коротка подієва канва життя Івана Федорова, швидше, нагадує долі західноєвропейських гуманістів, що переходили від одного мецената до іншого, ніж життєвий шлях давньоруського книжника. Іван Федоров був не лише організатором друкарства в Москві і на Україні, не тільки видавцем поліграфічних книг, він був і чудовим майстром слова. Пам’ятниками його письменницького мистецтва служать післямови до його видань. Більшість дослідників схиляється до думки, що ці твори належать перу самого першодрукаря.
Львівський Апостол (Діяння та послання апостольські) 1574 року традиційно вважається найдавнішою датованою книгою, виданою в українських землях. Друкувалась книга на кошти самого Федорова, також йому допомагали львів’яни.
Загалом «Апостол» – це літургійний текст для ведення православного богослужіння. Надрукований на 278 аркушах по 25 рядків тексту на кожній сторінці.
Львівський Апостол Федорова мав неабияке художнє оформлення – гравюри, герби його покровителя Г. Ходкевича, зображення апостола Луки, герб Львова.

Невипадково перипетії долі Івана Федорова привели його до Львова: тут, згідно зі словами самого друкаря, вже раніше друкували книги. Неможливо переоцінити значення цієї події для нащадків: початок друкування у Львові визначив особливості друкарської справи, заклав її засади, які розвивалися за певними канонами впродовж тривалого часу. Від моменту виходу у Львові Букваря, що був надрукований у друкарні Івана Федорова в 1574 р., ця книга слугувала зразком протягом усього ХVІІ ст. і мала величезний вплив на зміст та структуру букварів до кінця ХVІIІ ст.  За цей період для початкового навчання грамоти вийшла ціла низка підручників, що мали безпосередній зв’язок зі своїм прототипом, і частину з них використовували на теренах України, Білорусії і Росії до початку ХІХ ст. 

"Вийшли ми в путь та багато скорбот і бід мали, не тільки тому, що шлях довгий, але й через превелике повітря, яке мандрівці перешкоджало. І тільки завдяки Божому людинолюбству до богоспасенного міста, що його Львовом називають, прийшли", — описував свій шлях на початку осені 1572-го Іван Федоров. До Львова вирушив з родиною із села Заблудів на українсько-білоруському етнічному пограниччі. Попри "превелике повітря" — епідемію чуми, що тоді спустошувала села й міста.

У Львові друкар оселився у передмісті — на Підзамчі. Й одразу почав іменувати себе Федоровичем. У Москві, де Іван Федоров до того жив тривалий час, на закінчення -ич мала право тільки знать. Федоров, тому що Федорів син. Прибулець ходив по львівських міщанах-багатіях, щоб дали грошей заснувати друкарню й почати видання книжок. "І обходячи багатьох багатих і благородних у світі, допомоги просив у них, схиляючись, на коліна падаючи, і припадаючи до землі, сердечно крапаючими слізьми моїми ноги їхні вмивав. Не випросив благальними словами, не вимолив багатослізними риданнями, не домігся ніякої милості в ієрейських чинів", — розповідає Іван Федорович у післямові до виданого за два роки "Апостола". Натомість допомогу отримав від священиків і простих міщан — ремісників, дрібних купців.
Ігумен Онуфріївського монастиря Леонтій заради допомоги друкареві навіть пішов на "службовий" злочин — не порадившись зі старшими, видав Федоровичу з церковної каси 80 золотих. Ревізія виявила це тільки 1588 року. Під час попередньої перевірки Ігумен заклав свої гроші, щоб нестачу не помітили. Та найбільше Івану Федоровичу дав міщанин Сенько Сідляр — прізвисько вказує на його професію. Він позичив друкареві 700 золотих. За золотий тоді можна було купити дві пари взуття або 30 гарнців меду — 90 л. А найкраща кам'яниця коштувала 500 золотих.
У Сенька Сідляра друкар і жив спочатку. Потім винайняв приміщення в кам'яниці бондаря Адама Торика й облаштував там друкарню. Частину обладнання для неї Федорович привіз із собою, а дещо треба було доробити на місці. Тому взяв на роботу столяра. Столярський цех міста подав позов на друкаря — той порушив їхню монополію. Бо за тодішніми законами, мусив звертатися до них, а цеховики вже прислали б йому майстра на свій вибір і за ними ж визначену ціну. Аби виграти процес, покликали краківських купців, які підтвердили: у них також не заведено, щоб при друкарнях були столяри. Тож львівський магістрат заборонив Івану-друкареві "держати столярських помічників і робити столярні роботи у своїй друкарні". Та Федорович зумів домовитися із цеховиками піти окружним шляхом — друкар мав знайти собі робітника в іншому місті, записати його до цехового львівського майстра і від того нібито найняти на півроку.

Друкарня у Львові запрацювала швидко. 25 лютого 1573-го Іван Федорович починає в ній складати "Апостол" — тексти діянь і послань апостольських. У розлогій післямові описує всі свої труднощі та невдачі у видавничій справі. Чому не закинув її, хоч як йому було важко, пояснює так: "Маю бо замість рала до мистецької справи свої руки обдаровані, замість жита духовні зерна по всесвіту сіяти, і всім по чину роздавати духовний цей харч". Найбільший його страх був — як постане на Божому Суді, то муситиме відповідати за те, що не використав свого дару. Книгу оздобили гравюрами-заставками із рослинними орнаментами і кінцівками — на завершення глав. 

Ivan FedorovПервісток українського книгодрукування, львівський «Апостол» 1574 року користувався великою пошаною на всіх просторах нашої Батьківщини. Цю книгу досі зберігають бібліотеки наукових центрів пострадянського простору і за його межами.
Після видання «Апостола» Іван Федоров того ж 1574 року випускає перший друкований «Буквар». «Буквар» або «Граматика Івана Федорова» складається з двох частин: азбуки (в прямому і зворотному порядку, вертикальними рядами, складами з двох, трьох літер) і матеріалу для читання і заучування напам’ять (молитов, символу віри, уривків з Притч Соломона й апостольських послань, підібраних як поради для батьків, учителів і учнів). Це був перший у східних слов'ян. «Граматика Івана Федорова» - це посібник, а не звичайний буквар. У ньому вміщено й важливі елементи для засвоєння особливостей граматики церковнослов'янської мови у східнослов'янській редакції, або, як її тоді називали, словеноруської мови. Із видрукованих Федоровичем 2 тис. примірників до нашого часу збереглися два. Це був перший буквар у східних слов’ян. Із видрукованих Федоровичем 2 тис. примірників до нашого часу збереглися два неповних екземпляри — у Королівській бібліотеці Копенгагена та у Гарвардському університеті, що у США.
Закінчується «Буквар» 1574 року короткою післямовою Івана Федорова: «Възлюбленный чесны християнський народе греческаго закона! Сия єже писах вам, не от себе, но от божественных апостоли богоносных святых отец учения, и преподобного отца нашего Иоанна Дамаскина от грамматики, мало нечто. Ради скораго младеньческаго научения въмале съкратив сложих. И аще сии труды моя благоугодны будут ваши любви, приимите сия с любовию, а я и о иных писанниях благоугодных с вожделением потрудитися хощу, аще благоволит Бог, вашими святыми молитвами. Аминь». Під післямовою дано дві маленькі гравюри – герб Львова і друкарський знак щирого поборника народної освіти. Сторінку закінчує вказівка: «Выдруковано во Львові, року 1574».
Буквар 1574 р. став зразком для численних пізніших посібників для початкового навчання, мав вплив і на праці з граматики східнослов’янських мов. Деякі його розділи повторені у болгарських друкованих букварях другої-третьої чверті XIX ст. Укладення і надрукування Федоровим у Львові Букваря пов’язане з освітніми планами міщан, які поступово піднімали рівень своїх шкіл. У 1572 р. «представники всієї української громади та переміщан» Львова домоглись від королівської влади визнання за українським населенням права посилати синів до гімназій та шкіл для вивчення «вільних мистецтв», а у квітні 1575 р. добилися підтвердження цього дозволу. Видавши Буквар, Іван Федоров зробив величезний внесок у справу здійснення широкої програми культурно-освітніх заходів, наміченої міщанами Львова та інших міст.

На жаль, справдитися бажанням і надіям Івана Федорова не пощастило: нових книг у Львові він не видав. Несприятливі обставини спонукали першодрукаря в 1575 році прийняти запрошення кн. Костянтина Острозького і перейти до нього на службу – спочатку «справцею», управителем маєтків Дерманського монастиря, а з кінця 1576 року – «типографом і служебником його милості Костянтина князя Острозького».
В Острозі Іван Федоров 18 червня 1578 року видає шкільний посібник, так звану «Читанку» з паралельним грецьким і слов’янським текстом, спростовуючи цим закиди П. Скарги, нібито, греки дали слов’янам віру, але не дали їм придатної для науки грецької мови. Свою книгу з таким твердженням П. Скарга в 1577 році присвятив К. Острозькому.
Потім в Острозі виходить четверте з українських видань Івана Федорова – Острозький «Буквар». Це – передрук львівського з додатком «Сказання Чорноризця Храбра про те, як святий Кирило Філософ винайшов азбуку слов’янської мови і книги переклав з грецької слов’янською мовою». Це, знову-таки, спрямовується, відповідно, до умов часу, проти шляхетсько-єзуїтського заперечування рівноправності слов’янської мови з такими канонічними мовами, як грецька і латинська.
Після цих спробних видань новостворюваної в Острозі друкарні в 1580 році з неї вийшов «первый овощь от дому печатного... острозкого» – «Новий Завіт з Псалтирем», а в 1580-1581 рр. Іван Федоров надрукував великим тиражем «Острозьку Біблію», яка принесла геніальному першодрукареві невмирущу славу. В найскладніших умовах життя Православної Церкви в королівсько-магнатській Речі Посполитій видання повної Біблії, якої до того часу не мав слов’янський православний світ, стало могутнім засобом захисту релігійної та національної самобутності наших православних предків від навали польської й латинської стихії!

Іван Федоров заслуговує глибокої вдячності й пошани нащадків не тільки як першодрукар, видатний майстер книжкового мистецтва і художник-гравер. Іван Федоров дбав про те, щоб книга йшла в народ і ширилася писемність серед простого люду, про який він з великою теплотою і вдячністю за допомогу в заснуванні львівської друкарні писав у післямові до «Апостола» 1674 року. Першодрукар близько до серця сприйняв культурно-освітні потреби братнього українського народу, що зазнавав дедалі більших утисків від шляхетсько-католицьких панівних верств Речі Посполитої. Він уклав і видав «Буквар», про призначення якого писав: «...ради скораго младеньческаго наученія... сложих». Ця книжечка могла бути успішно використана для навчання грамоті й поза школою як дітьми, так і дорослими.

Іван ФедоровЦікаві факти про Івана Федорова

  • 110 кілограмів важили металеві частини друкарського обладнання — "латунний гвинт великий відливаний з нагвинтником та великою пластиною, що буває під літерами, і пластинкою, якою притискають літери, рама, у якій літери саджають", ідеться в описі майна Івана Федоровича, що зробили після його смерті. Зберігся документ про те, як "війт і три лавники, взявши фахівців, оцінили майно по покійнім друкарі руських книжок Івані Москвитині. Майно це знаходилося в склепі дому львівського міщанина Івана Бильдаги". Він жив на вулиці Руській. Також там були "вся столярська робота, тобто прес з усім пристроєм із дерева, ціною 90 золотих" та "цинові літери в рамі на один аркуш друку". Окрім того, 120 повних примірників Біблії і 80 неповних.
  • 1510-1530 — між цими роками народився друкар Іван Федоров. Де саме, точно невідомо. Найпоширеніша версія — у Москві, бо в листах додавав до свого імені "з Москвы" або "Москвитин".
  • 1553 — будучи дияконом однієї з московських церков, опановував друкарську справу. Взявся облаштовувати друкарню. За 10 років почав друкувати першу в Росії точно датовану книжку — "Апостол". Видав 1 березня 1564-го. Йому допомагав друкар Петро Мстиславець, виходець із Білорусі. Наступного року видали "Часовник". Переписувачі книжок із заздрості підпалили друкарню Федорова. Переслідували його також бояри та вищі чини церкви.
  • 1566 — змушений залишити Московію, вирушив зі спільником і родиною до столиці Великого князівства Литовського — Вільна, нинішній Вільнюс. Там магнат Григорій Ходкевич якраз підшукував людей, обізнаних у друкарстві, для започаткування кириличної типографії. Федоров із Мстиславцем переїжджають до його маєтку в селі Заблудів. 1569-го завершують там "Євангеліє Учительноє". Як нагороду за це Федоров отримує від гетьмана село "немале". Друкує в Заблудові ще дві книжки. Та Григорій Ходкевич на старості хворіє і втрачає цікавість до книговидання. Радить друкареві зайнятися землеробством у подарованому селі. Івана Федорова це не влаштовує. Він рушає до Львова.
  • 1575 — князь Костянтин Острозький призначає диякона Івана Федоровича управителем Дерманського монастиря недалеко від Острога. За два роки в Острозькому замку, поряд із заснованою там академією, почав друк першого повного видання Біблії церковнослов'янською мовою. Закінчив 12 липня 1580-го. У вересні видав "Новий Заповіт із Псалтирем".
  • 1583, 20 грудня — Іван Федорович помер у Львові. Його син Іван Переплетник отримав у спадок батькові борги. Похований у львівському монастирі Святого Онуфрія. Наприкінці ХІХ ст. надгробна плита перехована й відтоді зникла.

 

Матеріали (Режим доступу): https://we.org.ua/kultura/lvivskyj-apostol-pershodrukarya-ivana-fedorova/ 
http://vsviti.com.ua/interesting/history/67396
http://library.lnu.edu.ua/bibl/images/Vudanna_WEB_pdf/1Visnuk_NB/2006_Vupysk_I/41-54.pdf
http://www.chasipodii.net/article/13009/ 
http://litopys.org.ua/fedorovych/bf01.htm
http://svitppt.com.ua/istoriya-ukraini/ivan-fedorov-pershodrukar-ukraini.html
http://www.ebk.net.ua/Book/synopsis/pershodrukar-ivan-fedorov-i-vynyknennya-drukarstva-na-ukrayini/pershyy-skhidnoslovyanskyy-bukvar.htm
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BD%D1%8F
https://gazeta.ua/articles/history-newspaper/_pershij-u-shidnih-slovyan-bukvar-vidav-ivan-fedorovich/455210
http://www.ebk.net.ua/Book/synopsis/pershodrukar-ivan-fedorov-i-vynyknennya-drukarstva-na-ukrayini/pershyy-skhidnoslovyanskyy-bukvar.htm
https://kampot.org.ua/history/knugu/bukvar_Ivan_Fedorovuch/index.shtml
Підготувала науково-технічна бібліотека


Матеріал підготовлено 25.02.2019р.

Контакти

Науково-технічна бібліотека НЛТУ

вул. Ген. Чупринки, 101, м.Львів, 79057

тел.: (032) 237-79-85

e-mail: library@nltu.edu.ua

Пропозиції та побажання просимо повідомляти нам на електронну адресу  Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Top of Page