Calendar

« September 2019 »
Mon Tue Wed Thu Fri Sat Sun
            1
2 3 4 5 6 7 8
9 10 11 12 13 14 15
16 17 18 19 20 21 22
23 24 25 26 27 28 29
30            

catalog

КОРИСНІ ПОСИЛАННЯ

Корисні посилання

cover

 

"Давайте разом будуватимемо майбутнє". 17 червня – Всесвітній день боротьби з опустелюванням та посухами

Ми, українці, маємо безцінне багатство, дароване нам природою – родючі землі, здатні не лише задовольняти потреби жителів держави у продуктах харчування, але й приносити країні неабиякі прибутки. За кількістю чорноземів Україна є найбільшою в світі, їх кількість складає 28 млн.га. Втім, не слід забувати, що родючість земель неможливо розглядати як раз і назавжди надану їм власність. Вона суттєве змінюється під впливом різних факторів, серед яких наряду з природними велике значення має вплив господарської діяльності людини: застосування агротехнічних та меліоративних заходів, правил обробітку грунтів, заходів для підтримки та поліпшення балансу поживних речовин у грунтах і т.д. І саме помилки у веденні сільського господарства – одна з причин їх опустелювання.opystelennja

З побоювання, що "опустелювання і посуха є проблемами глобального масштабу в тому, що вони впливають на всі регіони світу", міжнародна спільнота прийняла Конвенцію про боротьбу з опустелюванням (UNCCD) у Парижі 17 червня 1994 року. З нагоди 25-ї річниці Конвенції та Всесвітнього дня боротьби з опустелюванням у 2019 році (# 2019WDCD) ми подивимося назад і відзначимо 25-річний прогрес, досягнутий країнами у сфері сталого управління землею. Водночас ми розглянемо широку картину наступних 25 років, коли ми досягнемо нейтральності деградації земель. Що ми передбачаємо у світі, де нейтральність деградації земель забезпечує міцну основу для зменшення бідності, безпеки харчових продуктів і води та пом'якшення та адаптації до зміни клімату? 
Ювілейна кампанія проходитиме під гаслом "Давайте разом будуватимемо майбутнє" з  глобальним дотриманням WDCD та 25-ою річницею Конвенції 17 червня 2019 року в Анкарі, організованою урядом Туреччини. Дізнайтеся більше на веб-сайті заходу країни перебування .

Опустелювання – це один з найбільш тривожних світових процесів деградації навколишнього середовища яке характеризується пониженням природно-ресурсного потенціалу території нижче допустимого рівня, що зумовлює деградацію рослинного покриву, погіршення продуктивності земель. 

Деградація земель та опустелювання вже давно набули глобального виміру та є одними з найбільших викликів для сталого розвитку людства, спричиняючи серйозні проблеми як екологічного, так і соціально-економічного характеру, включаючи голод та вимушену міграцію населення.
Опустелювання – це деградація засушливих ґрунтів, через яку гинуть родючі землі, пасовища та ліси. На сьогодні воно є однією з найбільш глобальних економічних проблем світу в цілому та України зокрема. Причиною жахливої деградації земель є надмірна неправильна експлуатація ґрунтів, нераціональна вирубка лісів тощо. Від неї тією чи іншою мірою страждає 70% засушливих територій в усьому світі.

Резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 19.12.2007 № 62/195 було проголошено Декаду ООН щодо пустель та опустелювання (2010 – 2020 роки). Конвенцію ООН про боротьбу з опустелюванням (далі – КБО) було прийнято 17 червня 1994 року в м. Париж, Франція, для консолідації світових зусиль у подоланні проблем деградації земель, а 26 грудня 1996 року вона набула чинності. КБО є однією з найбільших міжнародних угод природоохоронного спрямування поряд з Конвенцією ООН про біологічне різноманіття та Рамковою конвенцією ООН про зміну клімату. Разом вони складають три так звані Ріо – Конвенції, що були узгоджені під час Всесвітнього саміту зі сталого розвитку, який проходив у 1992 році в місті Ріо-де-Жанейро, Бразилія. 

В рамках КБО, опустелювання розглядається не як процес утворення пустель, а як будь-яка деградація земель під впливом природних чи антропогенних чинників. Саме тому, сторонами Конвенції на сьогодні є 193 країни світу, у тому числі і ті, на території яких природні пустелі взагалі відсутні.
Україна приєдналася до КБО згідно із Законом від 4 липня 2002 року №61-IV, отримавши додаткову можливість для використання світового досвіду і міжнародних ресурсів у відповідній сфері та взявши на себе зобов’язання щодо впровадження цієї Конвенції.
Нагальність проблем деградації земель та опустелювання, а також роль КБО, як ключової міжнародної угоди, спрямованої на їх подолання, і зобов’язання щодо впровадження цієї Конвенції були ще раз підтверджені главами держав та представниками найвищого рівня під час Всесвітнього саміту зі сталого розвитку «Ріо+20», який проходив у 2012 році, та знайшли відображення у підсумковому документі цього саміту «Майбутнє, до якого ми прагнемо».

opustelennjaУчасть української делегації відбувалася згідно із розпорядженням Президента України «Про делегацію України для участі у Конференції Організації Об’єднаних Націй з питань сталого розвитку» і була цілковито спрямована на ефективне просування ініціатив Президента України, оголошених у його доповіді на 66-й сесії Генеральної Асамблеї ООН.  19 червня у рамках саміту «Ріо+20» Міжнародним Інститутом-Асоціацією Регіональних Екологічних Проблем (Україна), Ганд Інститутом екологічної економіки Університету Вермонту (США) та Всеукраїнською екологічною лігою було організовано паралельний захід (side-event) на тему «Екологічна Конституція Землі: шлях до сталого майбутнього».
– Україна вже давно працює над створенням оптимальної Екологічної Конституції Землі, – каже професор, академік НАН України, ректор Національного лісотехнічного університету України, виконавчий директор Міжнародного Інституту-Асоціації Регіональних Екологічних Проблем Юрій Туниця. – Нам було б цікаво почути думку інших про такі ідеї.
Юрій Юрійович розповів про історію, сьогодення та майбутнє ідеї Екологічної Конституції Землі – принципово нової концепції, яка покликана визначити правовий статус людини не тільки як громадянина держави, а й як громадянина планети з основними екологічними правами, привілеями та обов’язками. Доповідач наголосив, що ЕКЗ повинна складатися з двох нерозривних частин: а) дефінітивної – глобального правового акту, що пропонує засадничі норми екологічної безпеки та стимулювання зеленої економіки в інтересах сталого розвитку; б) інституціональної – глобальної системи управління навколишнім середовищем під егідою Світової екологічної організації (СЕО), спрямованої на виконання мандата ЕКЗ. Звернено увагу на важливість підготовки фахівців зі сталого розвитку і конкретні зобов’язання Міносвіти України у рамках зобов’язань «Ріо+20» – близько 70 українських університетів здійснять екологізацію навчальних програм до вересня 2014 року, тобто до завершення «Десятиріччя освіти в інтересах сталого розвитку». /Майбутнє України — у глобальній системі сталого розвитку Ю. Туниця/

Одним з основних зобов’язань уражених країн – Сторін КБО є розроблення національних програм дій, що мають відповідати 10-ти річній Стратегії впровадження цієї Конвенції на 2008 -2018 роки. 
Згаданою Стратегією визначено чотири стратегічні цілі:
1) покращити умови життя населення уражених територій;
2) покращити стан уражених екосистем;
3) генерувати глобальні вигоди через ефективне впровадження КБО;
4) мобілізувати ресурси в підтримку впровадження КБО шляхом налагодження ефективного партнерства між національними та міжнародними суб’єктами.

30 березня 2016 року Кабінетом Міністрів України було затверджено Національний план дій щодо боротьби з деградацією земель та опустелюванням (розпорядження КМУ від 30.03.2016 № 271-р).
Україна зустріла загрозу опустелювання років 40 тому, коли в південних областях подекуди зафіксували піщані бурі, почала зникати флора і фауна, а відтак – виїхали люди. Зараз там пісок. 
Олешківські піски – понад 150 тисяч гектарів: 30 км із заходу на схід та 150 км із півночі на південь. Розташовані на Лівобережжі Херсонщини, визнані однією з найбільших пустель у Європі. Хоча пустелею їх назвати важко, скоріше, це напівпустеля.

opustelennja 111В утворенні пустелі винні люди? 
Українські бархани (так ще називають напівпустелю) поки не розростаються в розмірі. Навколо території посадили ліс (до речі, найбільший штучний лісовий масив у Європі). Втім, перший заступник голови Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко бачить в регіоні загрозу опустелювання. «Засушення земель в Херсонській області відбувається внаслідок господарської діяльності. Територія зрошувалась з водосховища річки Колончак, в яку скидають підприємства Криворізького басейну свої води з підвищеним рівнем солей. Відбувається процес засолення ґрунтів, який переростає в процес опустелювання», – каже Тетяна Тимочко.  У приховуванні об’єктивної інформації щодо засоленості ґрунтів Тетяна Тимочко звинувачує владу. «Наші чиновники люблять скидати все або на світову кризу, або на парниковий ефект у масштабі всього світу. Але це наслідки господарської діяльності– в тому числі. Державні установи не хочуть цього визнати. Треба весь час промивати Колончак, тобто зменшити рівень засоленості. На це не хоче витрачати гроші підприємства Кривбасу»
Утворенню пустелі в Україні могли б запобігти послідовні дії центральної влади, зазначають екологи. Нині екологічними питаннями опікуються надто різні структури. Підприємства, які зрошують землю, відповідальності за стан ґрунту не несуть. Це, залежно від ситуації, парафія Міністерства охорони навколишнього середовища, Мінагрополітики чи Міністерства з надзвичайних ситуацій. 

Як запобігти засушенню земель
У Міністерстві з охорони навколишнього природного середовища наголошують: загроза опустелювання в Україні існує не лише в Херсонській області. Тенденцію засушення зафіксували також в Одеській, Миколаївській, Запорізькій та на півдні Донецької області. 
Чиновники впевнені, причиною цього – потепління та парниковий ефект, каже заступник директора департаменту атмосферного повітря та моніторингу міністерства Микола Кудін: «Зменшити викиди парникових газів. Для цього треба розробляти та застосовувати передові технології. Україна підписала більше десятка меморандумів з японськими компаніями, які будуть сприяти впровадженню екологічно-безпечних технологій, які призведуть до зменшення викидів парникових газів». 
Міністерство охорони навколишнього середовища розробило національний план заходів з пом’якшення наслідків зміни клімату. Він нині перебуває на стадії затвердження у міністерствах. Та чи стане фінансування цього плану пріоритетним для українського уряду, у Мінохорони навколишнього середовища сумніваються. 

Наступні 25 років. Важливість і невідкладність вирішення цих проблем є більш широко визнаними, ніж це було два десятиліття тому, як показано у прийнятті нейтралітету деградації земель як одного з цілей сталого розвитку.
2030 рік стане важливою віхою для досягнення нейтралітету деградації земель як однієї з цілей сталого розвитку. Але це крок на шляху до справжнього наземного сталого майбутнього. Досягнувши нейтралітету деградації земель, у нас буде більше земельних ділянок для подальшого сталого розвитку. Те, що стає більш важливим, буде полягати у формуванні та підтримці фундаментальних та стійких позитивних змін, зберігаючи продуктивну землю продуктивною.
Як міжнародна угода про належне управління землею, Конвенція повинна рухатися вперед до досягнення нейтралітету деградації земель до 2030 року та занурення у світ після 2030 року, де нейтральність деградації земель забезпечує сприятливе середовище для людей, спільнот і країн для створення багатства, зростання економіки та захисту достатньо їжі, чистої води та енергії. Стосовно цієї амбіції Сторони Конвенції роблять конкретні кроки. Ці кроки включають подолання корінних причин нестабільності в Африці (3S Initiative); розробка всеохоплюючих національних планів з управління посухами; і відновлення деградованих ландшафтів Африки в масштабних масштабах (Велика ініціатива зелених стін).

Матеріали (Режим доступу): http://kelmentsi.bukoda.gov.ua/news/17-chervnya-vsesvitnii-den-borotbi-z-opustelyuvannyam-ta-posukhami
https://www.lisportal.org.ua/14602/
http://www.lityn-administratsia.gov.ua/index.php/796-17-chervnya-vsesvitnij-den-borotbi-z-opustelyuvannyam-ta-posukhami
http://ecology.zt.gov.ua/nov170615.htm
http://www.gaysin-rda.gov.ua/component/content/article/2-2013-02-28-13-20-27/4004-17-.html 
http://tomrda.gov.ua/news/96835/
https://www.unccd.int/world-day-combat-desertification-2019-concept-note

Підготувала науково-технічна бібліотека

Матеріал підготовлено 10.06.2019 р.

Контакти

Науково-технічна бібліотека НЛТУ

вул. Ген. Чупринки, 101, м.Львів, 79057

тел.: (032) 237-79-85

e-mail: library@nltu.edu.ua

Пропозиції та побажання просимо повідомляти нам на електронну адресу  Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Top of Page