Головна

Навігація

3 березня – Всесвітній день дикої природи

 

3 березня – день прийняття Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникненя проголошено Всесвітнім днем дикої природи. Відзначення згаданого міжнародного дня покликане сприяти приверненю уваги до цінності дикої природи та її різноманітного (екологічного, генетичного, соціального, економічного, наукового, культурного та рекреаційного) значення для забезпечення сталого розвитку та добробуту людини.

 

З приходом весни!

Перший весняний місяць любий нам не тільки тим, що після зимових холодів і негод настає пробудження в природі, просвітлення в душі, нездоланний потяг до життя і праці, а ще й тим, що у березні нас осіняє високий дух Поезії майстрів нашого рідного художнього слова, які народилися у цьому місяці –
Тараса Шевченка, Максима Рильського, Ліни Костенко... 
Недарма ж саме 3 березня - Всесвітній день письменника та 21 березня - Всесвітній день поезії...

І сонце, й сніг, і ожеледь, все разом. 
І я не знаю, це весна чи ні? 
Сваровськи би позаздрив дивним стразам, 
що мерехтять у мене на вікні. 

Не встигне поле зазимків злякатись, 
не встигне вийти річка з берегів, –  
Весна пливе під парусом акацій, 
Зима пливе під парусом снігів. 

/Ліна Костенко/

 

"Пробач мені, будь ласка, якщо я в чому винен перед тобою"

 

— Прости мені!

— Бог простить!

— І в другий раз прости!

— Бог простить!

— І в третій раз прости!

— Бог простить і я прощаю!
 

Лесь Курбас: Розумний Арлекін. До 130-річчя від дня народження

 "Створити те, чого немає в дійсності, кинути людям фантазію, ідеальне, неіснуюче, але прекрасне — тільки в цьому може бути різниця актора від гарно вишколеної мавпи. А для цього треба розбудити фантазію, виростити їй крила і навчитись літати"
/Лесь Курбас/

 

 

"… Титан, творець, пророк-інтуїтреволюціонер-велетень. Не важливо, що він такий скромний, непомітний…"
/М. Семенко/
"Він не ходить, а ніби танцює, ніколи не мовчить, бо коли навіть слухає, то вогнем своїх карих очей відображає почуте»"
/Н. Самійленко/

Мова – то душа нації, її повітря й етнічний код. Зникає мова – зникає і народ

"І таки українська мова першою державною, можна сказати, ще й не була. А їй вже підсовують «вторую»... Ми забули, хто ми є. Поляк знає, що він поляк. І німець знає, що він німець, латиш знає, і фін знає, а ми – «какая разніца». «Українці, хто вас зазомбував? Нащо нам і вороги?
Ми самі вороги»"
  /Іван Драч/

Невже ми не втямили досі, що наша мова, наші моральні чесноти – це наш хребет і надійний рубіж. Народ український довго був бездержавний. Хто тільки не топтався по його душі, а він вистояв, не розчинився між чужинців як етнос, зберіг свою мову, свої звичаї, свій національний характер. Збагнули чому?
Та тому, що не зрікся своїх святинь. 
Читаймо Шевченка! Дух його творів і нині повинен тримати нас. Місце Шевченка сьогодні не стільки на покуті у вишитому рушничку і "Кобзар" на полиці, як у серцях і головах наших. Він Пророк, Великий Патріот! Незрівнянно геніальніший від кожного з нас! Його "Кобзар" для нас, як Євангеліє, як слово Христа до християн. Будьмо гідними "слова Тарасового, долучімо до його любові до України свої серця і пам'ятаймо, "хто ми і чиї ми діти".
Робімо все, щоб українська мова була престижною, пишаймося нашим, рідним, українським.
Чуже берімо, але своє вознесімо!

21 лютого Міжнародний день рідної мови

"У всіх народів мова — це засіб спілкування, у нас це — фактор відчуження. Не інтелектуальне надбання століть, не код порозуміння, не першоелемент літератури, а з важкої руки Імперії ще й досі для багатьох — це ознака націоналізму, сепаратизму, причина конфліктів і моральних травм" /Ліна Костенко/
Українська мова - то великий дар, то шануй її, люби та оберігай!

Герої не вмирають, пам'ять про них живе вічно!

Зима. Майдан.
Горять вогнями свічі…
Такі лютневі поминальні дні.
Народ зібрався втретє вже на віче, Знедолений і стомлений в війні. Бруківка вже не пахне димом, кров’ю, Та біль не зник у душах матерів… Ішли їх діти на Майдан з любов’ю. Чому ж вони в вогні мали згоріть? Портрети вбитих.
А під ними – квіти…
І очі щирі зі світлин в стіні
Дорослі тут, а поряд – майже діти.
Це ті, хто полягли тоді в борні.
Тут ті, кому боліла Україна,
І ті, кому болить вона й тепер.
Одна мета в них:
це – піднять з руїни
І знищити, кого ..?

/Ганна Верес (Демиденко)/

"Сьогодні мусить кожен віднайти в собі оцього господаря, якими були наші діди-прадіди! Господаря своєї землі! Отоді і запануємо у своїй сторонці… А інакше ніяк" /Сашко Капінос/

 

"Я любив вас усіх та найбільше любив Україну!"

 
Сашкові Капіносу
 
Ти твердо йшов дорогою життя,
 Обрав свій шлях і до кінця не схибив.
 За Україну кликав ритм серцебиття
 Ти чув цей поклик та зробив свій вибір.
 
По собі залишивши добрий слід,
 Віддав гаряче серце Батьківщині.
 Твоя душа біля Cвятих воріт
 Вітала Сотню звичним:"Слава Україні!"
 
/Юрій Руф/