Головна

Навігація

Вірний син свого народу. Дні Михайла Грушевського в Україні

У вересні відзначають Дні Михайла Грушевського в Україні. 29 вересня 2016 року виповнюється 150 років з дня народження Михайла Грушевського. Він був професором історії, організатором української науки, політичним діячем та публіцистом, головою Центральної Ради (1917-1918), академіком та автором понад 2000 наукових праць.

До 150-річчя від дня народження М. Грушевського підготовлено розгорнуту тематичну книжкову виставку у читальному залі соціально-економічної літератури науково-технічної бібліотеки "Вірний син свого народу", де можна ознайомитись з працями та книгами Михайла Грушевського, його біографією та статтями про нього.

Кафедрою історії України, політології та права, очолюваною професором,  доктором історичних наук Кондратюком Володимиром Олександровичем, під керівництвом доцента Шептицької Любов Богданівни та доцента Захарчин Наталії Геннадіївни була проведена врочиста академія для студентів університету, присвячена пам’яті Михайла Грушевського. Захід був проведений у читальному залі соціально-економічної літератури на високому професійному рівні, як зі сторони професорсько-викладацького складу кафедри, так і бібліотекарів. Студенти презентували квіти з нагоди 150-річчя першого президента Української держави Михайла Грушевського.  

 

Без пам’яті немає майбутнього! 75 років після масових розстрілів у Бабиному Яру

Бабин Яр — це не далека історія, не “чужа”, лише єврейська трагедія — це частина історії нашої держави, це наша історія.  Бабин Яр — це біль, що об’єднує свідомість усіх українців, що стає особливо актуальним сьогодні. 

Бабин Яр, Бабин Яр, Бабин Яр…

Розкажи ти мені, Бабин Яре,
Як тебе утішали тополі.
Я візьму лише часточку болю
І у серці нестиму, мов дар.
Пам’ятаєш війну, Бабин Яре.
Під асфальтом кривава дорога
В крик благає Всевишнього Бога,
Щоб на світі не стало примар.
Благодаті тобі, Бабин Яре.
Ти не бійся, бруньки то стріляють,
Салютують, весну прославляють.
В очі сліпить вогнями стожар.
Щиросердно скажи, Бабин Яре,
Чи ти вибачив катам і вбивцям?
Змивши кров у джерельних криницях,
Чи вознісся в граніті до хмар?

Бабин Яр, Бабин Яр, Бабин Яр…

(Левицька Т.)

 

 

 

 

Любити ліс - це значить поважати себе! З Днем працівника лісу

Лісівники ми, друже мій, лісівники. Лісівників у нас хіба не знають?
І наші помисли хіба не як бруньки
Тепло весни - тепло дерев вибирають?
Стоять ліси, Шумлять ліси.
Ми лісових стежок сходили стільки
Посеред листя і роси,
Ми стільки бачили краси,
Нам звуки лісу як мелодію сопілки.

Лісівники ми, друже мій, лісівники.
Не ніжила нас доля, не ласкала.
І розбрелися наші по лісу роки,
І молодість у лісі заблукала ...

(уривок вірша В. Бондаренка)
 

 

Скандали. Корупція. Масова вирубка. Збереження і відновлення Карпат. Якщо прослідкувати активність лісорубів, то складається враження, що бензопила запрацювала вдвічі активніше...

Саме так асоціюється у багатьох лісове господарство, особливо останні роки. Є інший бік лісової галузі.

Грамотність - запорука успіху! 8 вересня - Міжнародний день грамотності

La grammaire qui sait régenter jusqu'aux rois (Molière) 

Граматика знає, як керувати навіть королями

 

Як парость виноградної лози,
Плекайте мову. Пильно й ненастанно
Політь бур'ян. Чистіша від сльози
Вона хай буде. Вірно і слухняно
Нехай вона щоразу служить вам,
Хоч і живе своїм живим життям.
Прислухайтесь, як океан співає –
Народ говорить. І любов, і гнів
У тому гомоні морськім. Немає
Мудріших, ніж народ, учителів;
У нього кожне слово – це перлина,
Це праця, це натхнення, це людина.
Не бійтесь заглядати у словник:
Це пишний яр, а не сумне провалля;
Збирайте, як розумний садівник,
Достиглий овоч у Грінченка й Даля,
Не майте гніву до моїх порад
І не лінуйтесь доглядать свій сад.

 

 ( Максим Рильський, 1956)

 

"Людиною стають, а не народжуються!" 4 вересня 1985 року у концтаборі загинув поет Василь Стус

Як добре те, що смерти не боюсь я
і не питаю, чи тяжкий мій хрест.
Що перед вами, судді, не клонюся
в передчутті недовідомих верст.
Що жив, любив і
не набрався скверни,
ненависті, прокльону, каяття.
Народе мій, до тебе я ще верну,
як в смерті обернуся до життя
своїм стражденним
і незлим обличчям.
Як син, тобі доземно уклонюсь
і чесно гляну в чесні твої вічі
і в смерть із рідним краєм поріднюсь.

1 вересня 1939 року о 4-45 ранку

Вічна пам’ять полеглим на полі бою,
Честь і слава – живим героям!