Оберігаймо! Інакше не впізнаємо світ!

Збереження клімату – одна з глобальних проблем, які сьогодні стоять перед людством.
Зміна погодних умов на планеті, природні катаклізми, глобальне потепління та підвищений  вміст озону в атмосферному шарі – все це веде до погіршення клімату Землі і, як наслідок, негативно позначається на стані природних ресурсів та збалансованому розвитку держав.

Передумови виникнення Міжнародного дня захисту клімату. Вперше це явище обговорювалося на світовому рівні в 1992 році — на так званому Самміті Землі в Ріо-де-Жанейро. Представники понад 180 країн світу підписали Рамкову Конвенцію ООН щодо Зміни Клімату про зміну клімату (РКЗК). Ця угода визначила загальні принципи дій держав, спрямовані на стабілізацію парникових газів в атмосфері на тому рівні, який не загрожує кліматичній системі Землі глобальним антропогенним впливом.
В кінці 1997 року на третій конференції сторін РКЗК, що проходила в Кіото (Японія), в доповнення до Конвенції був прийнятий знаменитий вже Кіотський протокол — міжнародний документ, який зобов'язує розвинені країни та країни з перехідною економікою скоротити або стабілізувати викиди парникових газів у 2008–2012 роках у порівнянні з 1990 роком.
Україна стала 9 країною світу, яка розробила Стратегію низьковуглецевого розвитку України до 2050 року та направила до Секретаріату Рамкової конвенції ООН про зміну клімату.

Грунтуючись на висновках вчених Українського Гідрометеорологічного Інституту НАН України про глобальні та регіональні наслідки зміни клімату, можна зробити висновки, що Україні так само загрожують збільшення кількості стихійних лих, зростання повеней у Карпатах, перетворення степів південного регіону на пустелі, затоплення прибережних частин та гостра нестача питної води в центральних та східних регіонах.

Кіотський протокол є єдиною міжнародною угодою, що змушує країни вкладати кошти в політику та заходи зниження викидів парникових газів. За допомогою гнучких механізмів (чистий розвиток та спільне впровадження) було зареєстровано проектів з обсягом знижень викидів парникових газів більше ніж на 1 мільярд тон СО2.

Україна одна з небагатьох країн світу, яка з 1990 по 2000 рік різко скоротила викиди парникових газів через низьке завантаження промисловості, а за наступні вісім років зростання так і не наблизилося до показників 1990-го. Ратифікувавши Кіотський протокол у 2004 році, Україна отримала можливість реалізувати невикористані нею квоти на викид вуглекислого газу. Згідно з інформацією Національного екологічного центру (НЕЦ), у державний бюджет України у 2009-2010 рр. надійшло 470 млн євро у результаті продажу надлишку квот за Кіотським протоколом. При цьому Україна взяла зобов'язання реалізувати на ці кошти проекти зі скорочення викидів парникових газів.

29 листопада − 12 грудня 2015 року в Парижі проходила Конференція ООН з питань клімату 2015 року. Це перша кліматична конференція після прийняття, підписання та набуття чинності Паризької угоди, метою якої є посилення глобальної боротьби із загрозою зміни клімату задля стримування підвищення температури на планеті до рівня суттєво меншого ніж на 

Україна підписала Угоду 22 квітня 2016 року у м. Нью-Йорк. Верховна Рада України її ратифікувала 14 липня 2016 року. Угода вступила у силу 4 листопада 2016 року після того, як 5 жовтня до неї приєдналися Канада, Болівія, Непал, Європейський Союз і низка країн ЄС. На той момент угоду ратифікували 72 країни, на які припадає понад 56% викидів парникових газів у світі. Умовою для вступу угоди в силу була ратифікація 55 країнами, на які припадає принаймні 55% загальносвітового обсягу викидів парникових газів.

Започаткування свята. У конференції, що пройшла в грудні 2007 року на острові Балі, організатором якої виступив уряд Індонезії, взяли участь представники більше 190 країн, спостерігачі від міжурядових та неурядових організацій та представники засобів масової інформації. 15 грудня 2007 була прийнята "Балійська дорожня карта" про початок переговорів щодо нової угоди. А незадовго до цього здавалося, що всі зусилля марні… Неможливість досягти угоди, постійні суперечки, загроза вето і перенесення засідань довели до сліз виконавчого секретаря Рамкової конвенції Іво де Бура.

Мета свята — звернення уваги міжнародної спільноти до проблеми зміни клімату. Установа цього свята стала відповіддю на заклик метеорологів захищати клімат як важливий ресурс, що впливає на добробут нинішніх і майбутніх поколінь. Організатори численних акцій в багатьох країнах прагнуть не просто повідомити громадськість про існування такої небезпеки, а й показати шляхи вирішення проблеми через персональні дії кожного окремого громадянина. 

Збереження клімату — одна з глобальних проблем, які сьогодні стоять перед людством. До числа основних проблем, які ведуть до необоротних кліматичних змін на планеті, відносяться підвищення концентрації парникових газів в атмосфері. Глобальне потепління, підвищений вміст озону в атмосферному шарі, природні катаклізми, зміна погодних умов на планеті — все це веде до погіршення клімату Землі і, як наслідок, робить негативний вплив на продовольчу, життєву і майновий безпеку людей, плачевно позначається на стані природних ресурсів та збалансованому розвитку держав.

Сьогодні можна зі впевненістю сказати, що значні кліматичні зміни вже відбуваються. Дослідження свідчать, що клімат України, протягом останніх десятиліть вже почав змінюватися (температура та деякі інші метеорологічні параметри відрізняються від значень кліматичної норми) і згідно результатів моделювання – для території України в майбутньому продовжуватиметься зростання температури повітря та відбуватиметься зміна кількості опадів протягом року. Це може призвести до зміщення кліматичних сезонів, зміни тривалості вегетаційного періоду, зменшення тривалості залягання стійкого снігового покриву, зміни водних ресурсів місцевого стоку. До основних потенційних негативних наслідків зміни клімату, що можуть проявлятися у містах України належать: тепловий стрес; підтоплення; зменшення площ та порушення видового складу міських зелених зон; стихійні гідрометеорологічні явища; зменшення кількості та погіршення якості питної води; зростання кількості інфекційних захворювань та алергійних проявів; порушення нормального функціонування енергетичних систем міста. Це ключові наслідки кліматичних змін, що становлять серйозну загрозу для навколишнього середовища та здоров'я людей.
Концентрація у містах значної кількості населення, особливості локального мікроклімату, висотна забудова, наявність мережі міського транспорту та добре розвинутої інфраструктури, скорочення зелених зон робить місто значно вразливішим до проявів кліматичної зміни порівняно з іншими територіями.
Багато ризиків у місті, що пов’язані з погодою, з посиленням кліматичної зміни будуть загострюватися, проте якщо розробити план заходів з адаптації міста та відповідально реалізовувати його то очікувані наслідки можна пом’якшити та дещо мінімізувати.

Про виклики, які збільшуватимуться з кожним роком через зміни клімату, міста повинні думати вже сьогодні. Кожен з нас на своєму рівні повинен вживати заходи з адаптації до змін клімату. Якщо ми не розпочнемо активно діяти, то вже незабаром наблизимось до тої межі, коли глобальну зміну клімату зупинити буде вже неможливо і наше життя у майбутньому буде під загрозою. Саме тому, ми повинні зміцнювати стійкість наших міст та адаптаційний потенціал до стихійних лих та природних катастроф, викликаних змінами клімату.

10 фактів про зміну клімату, які повинен знати кожен

Сучасна наука не дає точних відповідей щодо можливості і термінів настання різких і катастрофічних змін клімату в разі подальшого підвищення температури. Однак своєчасна і активна діяльність з пом’якшення наслідків зміни клімату, що істотно знизить витрати, пов’язані з процесом адаптації.

Збереження клімату Землі залежить і від кожного жителя планети. Зробити свій вклад не так вже й складно. Для цього можна, наприклад, рідше користуватися автомобілем, використовувати в своїй квартирі енергозберігаючі джерела освітлення, брати участь в посадках дерев і захищати зелені насадження.
Здавалося б, дрібниці ...
Але ці «дрібниці», помножені на населення планети, набувають величезного значення.

Матеріали /Режим доступу станом на 06.05.2021р./: 
https://ilikenews.com.ua/2018/05/15/184474/
https://greenfund.com.ua/2018/05/15/15-travnya-mizhnarodnyj-den-zahystu-klimatu/
https://www.slideshare.net/kirounb/ss-62288779
http://epl.org.ua/events/mizhnarodnyj-den-zahystu-klimatu-2019-05-15/
https://ecolog-ua.com/news/15-travnya-mizhnarodnyy-den-zahystu-klimatu
http://www.dom-prirody.com.ua/cikavi-vidomosti/novini/15travnamiznarodnijdenzahistuklimatu
http://www.ecology.zt.gov.ua/15%20-denj.zahyst.klimatu.htm
http://library.nltu.edu.ua/index.php/novyny/295-15-travnia-mizhnarodnyi-den-zakhystu-klimatu
http://javoriv-rda.gov.ua/uncategorized/15-travnya-mizhnarodnyj-den-zahystu-klimatu-2/ 
https://enefcities.org.ua/novyny/15-travnya---mijnarodnyy-den-zahystu-klimatu/ 
https://www.ukrinform.ua/rubric-culture/2812725-vceni-nazvali-sist-krokiv-sob-zmensiti-naslidki-zmini-klimatu.html 
https://www.bbc.com/ukrainian/vert-fut-46116443

Підготувала науково-технічна бібліотека
відділ інформаційних технологій і комп'ютерного забезпечення
зав. сектору Новосад В.Я.

Матеріал підготовлено 06.05.2021р.