Лицар Майдану. Олександр Капінос.

Ти твердо йшов дорогою життя,

Обрав свій шлях і до кінця не схибив.

За Україну кликав ритм серцебиття

Ти чув цей поклик та зробив свій вибір.

По собі залишивши добрий слід,

Віддав гаряче серце Батьківщині.

Твоя душа біля Cвятих воріт

Вітала Сотню звичним: "Слава Україні!

/Юрій Руф. Пам’яті Олександра Капіноса/

2014 рік…

Майдан…

Революція Гідності…

Олександр Капінос.

         Зболена українська душа Олександра зреагувала на доленосні події 2013-2014 рр. та переломну суспільно-політичну ситуацію в Україні, коли Україна сказала «ТАК» розвитку демократії.

         Герой Небесної Сотні Олександр Капінос, випускник Національного лісотехнічного університету України, отримав поранення на Майдані Незалежності ввечері 18 лютого 2014 року під час оборони Майдану від силовиків. Це сталося на перехресті вулиць Хрещатик та Інститутська. 10 березня Олександру мало б виповнитися 30 років. Після перемоги Єврореволюції він збирався одружитися.

         Сашко асоціювався з Шевченком. Був борцем за правду. Надзвичайно любив Україну і все українське. Для молоді по-новому відкривав Шевченка, грав на бандурі, виконував твори Шевченка, знав напам’ять Кобзар.

         Олександр Анатолійович Капінос народився 10 березня 1984 року у селі Дунаїв Кременецького району Тернопільської області. Зі шкільних років відзначався щирістю і готовністю прийти на допомогу, організованістю і сумлінням. У 2001 році закінчив із золотою медаллю Дунаївську ЗОШ І-ІІІ ступенів та поступив на навчання в Український державний лісотехнічний університет (Національний лісотехнічний університет України, Львів). У 2005 році отримав диплом бакалавра з відзнакою, а в 2006 році — диплом спеціаліста з відзнакою за спеціальністю «Технологія деревообробки».

         Під час навчання у Львові Олександр поринув у активну громадську діяльність. У 2004 році – учасник Помаранчевої революції, 4 липня 2012 року – учасник акції на захист української мови, що відбувалася у Києві біля Українського дому. Був одним із тих, хто оголосив голодування на знак протесту проти прийняття мовного закону Ківалова-Колесніченка та протримався найдовше. «Голодую із суботи. Виїжджаючи з дому сюди, сказав собі, що без перемоги не повернуся, і вірю, що ми переможемо. Я не згодний з політиками, які сказали, що ми перемогли. Перемога — це скасування законопроекту і мораторій на спекуляцію мовними, історичними питаннями, які призводять до розколу нації. Вважаю, що таке рішення влади може бути вказівкою Кремля» /Олександр Капінос, інтерв’ю газеті «Тиждень.ua»/.

         Олександр очолював громадську організацію «Патріот Волині», був керівником громадської організації патріотичного спрямування «Сколоти».  Щороку приїздив до Києва на Покрову та брав участь у маршах УПА. Волонтер літніх таборів для дітей-сиріт зі всієї України, що проходили за ініціативою міжнародного благодійного фонду «Нове покоління». А в 2012 році Олександр відстояв права громади і не дозволив побудувати в рідному Дунаєві завод, який би зруйнував екологію Кременецьких гір. Організовував вечорниці, культурно-мистецькі заходи, спортивні змагання, які відроджували традиції та культуру предків – українців.

         Під час Революції Гідності Олександр – ройовий 35-ої штурмової сотні «Волинська Січ» Самооборони Майдану. За силу духу мав псевдо «Кремінь». Йому довіряли, бо був відповідальний, беззаперечно виконував всі накази. У нього слова не розходилися з ділами. Був людиною честі!

         Ввечері 18-го лютого 2014 року Олександр отримав поранення під час оборони Майдану. Волонтер Лариса Шевчук добре запам’ятала Сашка Капіноса, коли його принесли до медичного пункту Майдану. Він був одягнутий у вишиту сорочку з жовтавим візерунком. Як потім розкажуть його друзі, вона була для нього особлива, її вишила бабуся Ксеня. Пораненого Героя відвезли до лікарні, де йому зробили операцію. Перед операцією Олександр був при свідомості. Сказав, що в нього стріляли. Навіть тоді переконував:
«Все буде добре, ми переможемо!». Після надзвичайно важкої та тривалої операції прийшов до тями, але травма була надто складною. Вранці 19 лютого серце Героя зупинилося. Він любив Україну понад усе – і віддав себе їй до останку.

         Нагороди та відзнаки. 

         За громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народу, виявлені під час Революції гідності, Указом Президента України № 890/2014 від 21 листопада 2014 року Олександру Капіносу було присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (посмертно).

         4 липня 2015 року патріарх УПЦ КП Філарет нагородив Героя почесною медаллю «За жертовність і любов до України» (посмертно).

         8 травня 2016 року, під час Служби Божої в соборі Святого Юра у Львові, подвиг Героя було відзначено Грамотою Верховного архієпископа Києво-Галицького Святослава (посмертно).

         На честь Олександра Капіноса засновано відзнаку для активістів із сіл і містечок «Відзнака імені Олександра Капіноса». Переможець Відзнаки отримує можливість реалізувати власний проєкт втілення українських традицій у сучасність.

         24 серпня 2014 року в Дунаєві відкрили пам’ятник Герою Небесної Сотні. На пам’ятнику Олександр Капінос зображений у повен зріст зі стягом у руках, біля його ніг лежить бандура.

         10 березня 2015 року на фасаді корпусу № 2 НЛТУ України відкрили меморіальну таблицю Сашкові Капіносу.

         1 листопада 2022 р. в Національному лісотехнічному університеті України відбулося урочисте відкриття пам’ятних дощок Героям України Олександру Капіносу та Юрію Дадаку, які віддали найцінніше – своє життя, за свободу та незалежність, захищаючи рідну землю, виборюючи право бути вільними сучасному і майбутньому поколінням українців. На знак пошани за полеглими Героями сучасності напередодні Вчена рада Університету ухвалила встановити меморіальні дошки у холі лекційного корпусу, де навчалися і працювали Олександр Капінос та Юрій Дадак.

         Патріот, громадський діяч, сподвижник національної ідеї, пройшов шлях мученика та героя. Бог створив людину, щоб вона була вільною і жила на вільній землі. Кров та смуток обернуться світлом та радістю.

         Лицар Майдану Олександр Капінос, добра, щира, жертовна людина, твердо вірив у перемогу України. Віримо так само твердо й ми і це буде найкращою пам’яттю про незламного патріота України, який взяв на себе весь біль нашої нації.