Головна

Навігація

1 грудня 1991 року народ України на референдумі вільним волевиявленням підтвердив Акт проголошення незалежності України

«Саме референдум – це справді історичний день утворення незалежної держави
волею всього українського народу» (
Леонід Кравчук, перший Президент України)

Цей день залишиться найважливішою датою в історії українського народу, бо саме тоді вільним волевиявленням громадян було підтверджено Акт проголошення незалежності України. На Всеукраїнський референдум було винесено питання: «Чи підтверджуєте Ви Акт проголошення незалежності України?». Кожен громадянин мав чітко відповісти «Так, підтверджую» або «Ні, не підтверджую». Із них на запитання бюлетеня відповіли «Так, підтверджую» 28 804,1 тис. громадян (90,3 % населення). Позитивну відповідь дало населення всіх областей України незалежно від їхнього національного складу. За незалежність проголосували не тільки українці, а й представники інших народів, для яких батьківщиною є українська земля. Результати референдуму виявилися настільки переконливими, що вже наступного дня країни світу почали визнавати державну незалежність України. Акт проголошення незалежності України та становлення української державності сприяло визнанню нашої країни світовим співтовариством. 2 грудня 1991 року Україну визнали Польща та Канада, 11 грудня перше посольство в Україні відкрила Угорська Республіка. Протягом 1992 року Україну визнало 132 держави.

1 грудня 1991 року назавжди вкарбоване у багатостраждальну історію нашої країни, яка століттями була позбавлена своєї державності.
Шануймо свій вибір, шануймо Україну!

Голодомор - геноцид української душі

26 листопада ми запалимо Свічки пам’яті, щоб згадати безневинно загиблих від голоду українців.
Вже у 32 країнах світу також запалять свічки у пам’ять про жертв Голодомору в Україні.
Упродовж уже минулого XX століття людські життя в багатій чорноземами і роботящими руками Україні косили три рукотворні Голодомори. Представники радянської влади вказували причиною смерті померлих внаслідок Голодомору селян в Україні їхню національність: «українець».

 

СВЯТИЙ АРХАНГЕЛ МИХАЇЛ - ПОКРОВИТЕЛЬ, ОБОРОНЕЦЬ І ХОРОНИТЕЛЬ НАЦІОНАЛЬНОГО ЛІСОТЕХНІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ УКРАЇНИ!

 

21 листопада День архистратига Михаїла (ім'я Михайло означає "рівний Богу", "такий, як Бог"), його вважають покровителем воїнів, які борються за правду, а також захисником християн від видимих і невидимих ворогів. Адже недаремно у новітній історії України 21 листопада - День Гідності і Справедливості.

 

 

 

21 листопада 2013 року відбулася урочиста церемонія освячення гасла 
“Ad naturam vivere discimus”
(“Жити в гармонії з природою”) 
Національного лісотехнічного університету України. Автором ідеї був ректор закладу Юрій Туниця

Джерело: Високий замок online — http://wz.lviv.ua/photo/637-zhyty-v-harmonii-z-pryrodoiu

“Не можна односторонньо використовувати природу, — заявив ректор НЛТУ України Юрій Туниця. — З нею треба жити в гармонії, її потрібно оберігати. На жаль, протягом кількох століть людство йде антиекологічним, згубним шляхом розвитку. Не можна досягти всебічної гармонії, якщо не формувати у собі нового мислення господарювання та взаємодії з природою”.
 
 
 

"Горить свіча і пам'яті сльоза, додолу з неї краплями стікає. Земля ридає, плачуть небеса - Майдан Героїв ... Пам’ятає"

Коли ще Слово Богом не було,
Коли здавалось, що воно заснуло,
Змертвіло передавлене крило,
Отрутою впеклось чуже жало,
Бо першим піднімалося під кулі.

В ристалищах народів і держав
Воно являлось привидом повстання,
То дух його із праху воскресав,
Молитвою ярів у небеса,
Завжди, немов уперше… Як востаннє.

Воно сіяло в світлих образах.
По місяця холодній пекторалі
Котилася зажурена сльоза,
А крізь віки усміхнений Кобзар
Проносив золоті свої скрижалі.

Похідним маршем, рокотом бандур
Верталося до рідної господи,
Під пильним зором хижих диктатур,
Імперій і часів порвавши мур,
Зростало Слово із своїм народом.

…Та знов війни кривавий ятаган
Свої криві пропалює дороги,
Немов із пекла сочиться дурман,
Але співає сонячний Майдан.
У ріднім Слові воскресивши Бога...

(Наталя Дзюбенко-Мейс)

З Днем Гідності та Свободи!
Три роки тому розпочалися події, які назавжди змінили наше життя.
На них можна дивитися неоднозначно, ними можна пишатися, можна вважати помилкою і соромом. 
У кожного свій Майдан.
Цей період був унікальним, його неможливо було уникнути.
З цього дня, три роки тому, розпочався період, який змінив всіх нас.

Повернення додому. Василь Стус, Юрій Литвин, Олекса Тихий

19 листопада 1989 року тисяча людей зустрічала в "Борисполі" труни з тілами визначних українців - дисидентів,
"особо опасных государственных преступников"

А проте:

ми ще повернемось

бодай –

ногами вперед,

але: не мертві,

але: не переможені,

але: безсмертні...

 

(В. Стус)

 

Фотозвіт. Всеукраїнський радіодиктант національної єдності

Цього року 9 листопада вперше працівники науково-технічної бібліотеки взяли участь у написанні шістнадцятого Всеукраїнського радіодиктанту національної єдності.
Диктант звучав на "Українському радіо". Як правило, текст – авторський, ексклюзивний, створений на замовлення Українського радіо відповідно до всіх приписів і норм правопису – складається з близько 150 слів. Диктор - доцент Київського університету ім. Бориса Грінченка Олександр Авраменко. Писали диктант на тему історії України - про Київську Русь та добу козацтва. Назва радіодиктанту - "Україна на зламі тисячоліть".
Помилки були. На помилках ми вчимось. Помилка – шлях до самовдосконалення. І найголовніше  – це не перевірка знань, а солідарність з усіма, хто любить і шанує рідне слово, хто хоче, щоб українці говорили українською мовою і зберегли її для нащадків.

МОВА – ДНК нації!

В світі трепетному, в світі грозовому
Говори українською мовою:
До коханих, батьків і дітей,
До сусідів і добрих гостей.
Над заквітчаною колискою
Заспівай на зорі українською,
І примовку ласкаву склади
Із роси і дзвінкої води.
Бо ж на власній землі – не чужинці,
Ми у Господа все ж – українці.
Він такими вже нас сотворив.
Говори, говори, говори,
Мій товаришу, друже і брате,
Ми сьогодні зачнем розмовляти,
Перейдемо нарешті цю суш,
Се роздвоєння духу і душ,
Й ти нарешті мене зрозумієш:
Рідне слово – то пульс України,
Вічним руслом у вічність пливе,
А болить воно – значить живе.
Значить знову розквітне калина,
Жебонітиме мати до сина,
І розквітне зоря світова,
Де зійдуть українські слова.

 (Наталя Дзюбенко-Мейс)

13 листопада Всеукраїнський День молитви за дітей-сиріт

’’Пресвята Богородице, Мати і Заступнице українського краю, потіхо і прибіжище сиріт,
покрий своїм небесним Покровом усіх дітей та будь для них ласкавою і люблячою Матір'ю’’


Всемогутній і Милосердний Боже,
Отче неба і землі!
До Тебе заносимо сьогодні
наші вдячні і благальні молитви.
Дякуємо Тобі за дар життя
кожної людини і кожної дитини.
Ласкаво просимо Тебе, Небесний Отче:
поблагослови дітей-сиріт, покинутих,
позбавлених даху над головою,
голодних і стражденних.

 


 

Всеукраїнський диктант національної єдності. Приєднуйся!

9 листопада 2016 р. об 11:00 у залі інформаційно-бібліографічного відділу науково-технічної бібліотеки відбудеться Всеукраїнський радіодиктант національної єдності. Запрошуємо усіх!

ПРИЄДНУЙТЕСЬ!

Акція традиційно відбувається у День української писемності та мови і має на меті об’єднати усіх небайдужих навколо українського слова. Для того, щоб стати учасником, окрім бажання, необхідно мати аркуш паперу, ручку, радіоприймач, комп‘ютер, планшет або телефон з виходом в Інтернет. 
Об 11 годині на Першому каналі Українського радіо почнеться годинна радіопрограма, присвячена акції: йтиметься про історію радіодиктанту, його учасників, умови написання, а об 11:30 прозвучить власне текст. 
Диктуватиме доцент Київського університету ім. Б.Грінченка Олександр Авраменко.

 

"Будитель землі Галицької..." Працівники науково-технічної бібліотеки відвідали батьківщину Маркіяна Шашкевича

Кажуть, щоби щось здобути, потрібно спочатку цінувати те, що в тебе є. У нас, українців, часто виходить не так. Ми мріємо про Париж, про Венецію, про Нью-Йорк чи ще якесь закордонне диво. І одночасно скаржимося, що немає коштів та часу на подорожі. Але, як кажуть мудрі люди, щастя потрібно шукати під носом. І подорожувати варто починати теж зі свого рідного краю.

До 205-річчя від дня народження Маркіяна Шашкевича працівники науково-технічної бібліотеки відвідали українське село на Львівщині Золочівського району, де народився письменник, а саме Музей-садибу у с. Підлисся.