Інший Чорнобиль… 35 років потому

26 квітня 1986 року, о 1 год. 23 хв ...  Ми знову сьогодні згадуємо Чорнобиль.
Чорнобиль… 35 років потому

26 квітня 1986 року – день найбільшої в історії людства техногенної катастрофи. Під час експерименту на 4-му реакторі Чорнобильської атомної електростанції сталися два вибухи. В атмосферу Землі вирвалась хмара радіоактивного пилу. Вітер поніс на північний захід небезпечні радіоактивні ізотопи, які осідали на землю, проникали у воду. За числом потерпілих від аварії Україна займає перше місце серед колишніх республік Радянського Союзу. На долю Білорусі припало близько 60% шкідливих викидів. Від радіаційного забруднення сильно постраждала також і Росія. Потужний циклон проніс радіоактивні речовини територіями Литви, Латвії, Польщі, Швеції, Норвегії, Австрії, Фінляндії, Великої Британії, а пізніше – Німеччини, Нідерландів, Бельгії.

Ключові тези

• Аварія на Чорнобильській АЕС призвела до непоправних медичних, економічних і соціальних і гуманітарних наслідків. За екологічними наслідками аварія переросла у планетарну катастрофу: радіоактивним цезієм було забруднено 3/4 території Європи.
• На той час керівництво Радянського Союзу проголосили гласність і відкритість. Однак надзвичайна ситуація на ЧАЕС засвідчила фальшивість гасел. Розуміючи, що екологічна катастрофа такого масштабу матиме негативні наслідки для комуністичного режиму, керівництво СРСР обрало курс на її замовчування. Уся інформація про Чорнобильську катастрофу одразу опинилася під ідеологічним контролем КПРС і КГБ.
• Чорнобильська трагедія засвідчила неготовність державної верхівки  підпорядкувати політичні інтереси гуманістичним цінностям життя і здоров’я людей. Щоб продемонструвати, буцімто ніякої небезпеки радіації немає, партійне керівництво не відмінило першотравневу демонстрацію. На Хрещатик за п’ять днів після аварії вивели сотні тисяч людей, в тому числі школярів. Наступного дня всі газети рясніли парадними повідомленнями. Тим часом на вкрай обережні поради від міністра охорони здоров’я щодо заходів безпеки спромоглися аж 9 травня!
• Українська діаспора після аварії на ЧАЕС виявили високу громадянську позицію та активність у світі. Вона організовувала демонстрації, готувала звернення до урядів західних держав, збирала матеріали про трагедію. Закордонний провід Української головної визвольної ради у вересні 1986 року доклав значних зусиль, аби питання Чорнобиля внести на розгляд ООН.
• Чорнобильська катастрофа стала одним із каталізаторів розпаду СРСР. Спроби Москви приховати правду про її наслідки, недостатні заходи безпеки і допомоги потерпілим похитнули віру в “гуманність” комуністичної ідеї навіть у найлояльніших прихильників. Радянська влада продемонструвала кричущу безвідповідальність за долі людей.
• У післяаварійний період посилилися екологічні та національно-демократичні рухи, передусім в Україні. 26 квітня 1988 року в Києві відбулася перша несанкціонована демонстрація під гаслами – “Геть АЕС з України”, “УКК – за без’ядерну Україну”, “Не хочемо мертвих зон”, “АЕС – на референдум”, “Промисловість, землю, воду – під екологічний контроль”, “Кожному – персональний дозиметр”. У багатьох регіонах, як на сході, так і на заході, люди виходили на акції протесту проти будівництва нових і експлуатації старих атомних електростанцій. Саме навколо проблеми ядерної катастрофи формувалися перші громадські організації, які перетворилися в політичну силу, наприклад, “Зелений світ” і Союз “Чорнобиль”.

Чорнобильська катастрофа в цифрах і датах

• 1977 року запустили перший блок Чорнобильської АЕС.
• 2 роки пропрацював четвертий енергоблок ЧАЕС –  на повну потужність його запустили 1984 року. Це був “наймолодший” і найсучасніший реактор.
• 2 дні світ нічого не знав про вибух.
• 30 співробітників АЕС загинули внаслідок вибуху або гострої променевої хвороби протягом кількох місяців з моменту аварії.
• 500 тисяч людей померли від радіації, за оцінками незалежних експертів.
• 8,5 мільйонів жителів України, Білорусі, Росії в найближчі дні після аварії отримали значні дози опромінення.
• 90 784 особи було евакуйовано з 81-го населеного пункту України до кінця літа 1986 року.
• Понад 600 тисяч осіб стали ліквідаторами аварії – боролися з вогнем і розчищали завали.
• 2293 українських міст і селищ із населенням приблизно 2,6 мільйона людей забруднено радіоактивними нуклідами.
• 200 тисяч квадратних кілометрів – на таку територію поширилася дія радіації. Із них 52 тисячі квадратних кілометрів – сільськогосподарські землі.
• 10 днів – з 26 квітня до 6 травня – тривав викид активності із пошкодженого реактора на рівні десятків мільйонів кюрі на добу, після чого знизився у тисячі разів. Фахівці називають цей період активною стадією аварії.
• 11 тонн ядерного палива було викинуто в атмосферу внаслідок аварії на 4-му енергоблоці Чорнобильської АЕС.
• 400 видів тварин, птахів і риб, 1200 видів флори продовжують існувати в “зоні відчуження”, де через істотне та катастрофічне забруднення повітря, ґрунтів і вод заборонено проживати людям.
• 26 квітня–жовтень 1986 року Чорнобильська АЕС не працювала. У жовтні 1986-го 1-й і 2-й енергоблоки було знову введено в експлуатацію; у грудні 1987 року відновив роботу 3-й. 4-й енергоблок не запрацював.
• 1991 рік – на 2-му енергоблоці сталася пожежа, внаслідок якої була заблокована робота цього реактора.
• Грудень 1995 року – підписання меморандуму між Україною та країнами “Великої сімки” і Комісією Європейського Союзу, відповідно до якого почалася підготовка програми повного закриття станції.
• 15 грудня 2000 року – Чорнобильську атомну електростанцію зупинено повністю.
• Вересень 2010-го – закладка фундаменту під новий саркофаг над зруйнованим 4-м енергоблоком, у квітні 2012-го стартувало будівництво арки, що мала накрити “Укриття”, у жовтні 2011 року на майданчику комплексу “Вектор” почалося будівництво Централізованого сховища відпрацьованих джерел іонізуючого випромінювання.
• 29 листопада 2016 року  завершили насування арки над 4-м енергоблоком.

Чорнобильська зона хоча і має охоронний статус, але він пов’язаний, перш за все, із зоною техногенної катастрофи. Тому там дозволено багато речей, що суперечать природоохоронному законодавству. Наприклад, профілактичні вирубки лісів. На практиці вони часто неконтрольовані і перетворюються на контрабандну лісозаготівлю.

Радіоактивність, яка в зоні досі є серйозною загрозою для людини, мало впливає на розвиток популяцій тварин і рослин. Тому на більшості зони “життя природи швидко відроджується”, за винятком окремих територій з найвищими рівнями радіації, визнає голова правління Національного екологічного центру України Ярослав Мовчан. Одна з таких найнебезпечніших територій – так званий Рудий ліс: територія біля траси на Прип’ять, на якій в перші дні аварії випала величезна кількість радіонуклідів і знищила всю рослинність. Але навіть тут прийнялися молоді сосни, висаджені людиною, самосівом виросли трави та листяні дерева, повернулися птахи. Однак для людини перебувати в цій зоні досі небезпечно. 

Радіо Свобода підготувало проєкти, присвячені 35-й річниці трагедії на Чорнобильській АЕС. Перший проєкт циклу «Інший Чорнобиль» під назвою «Магніт зони відчуження» стартував 23 квітня, інший – «Радіоактивна красуня» вийде 26 квітня

Чорнобильська зона відчуження за 35 років стала магнітом не лише для туристів, а й для нелегальних відвідувачів – сталкерів. Разом із тим, зона відчуження і досі є небезпечною територією, попри розквіт та відновлення природи.
Чому ці люди йдуть на свідоме порушення закону, що їх туди тягне і чим вони ризикують? Дивіться у проєкті Радіо Свобода «Інший Чорнобиль» у Youtube.
Радіо Свобода вирушило до Чорнобильської зони відчуження аби знайти відповіді на ці запитання. Компанію журналістам склав сталкер, який погодився розповісти про свої мотиви повернення в це місце знову і знову.
Незабаром за порушення закону щодо відвідування зони відчуження Верховна Рада може посилити відповідальність аж до кримінальної – такий законопроєкт перебуває на розгляді.

"Радіоактивна красуня": остання зміна Анни на ЧАЕС. Анна Шинкаренко, жінка-ліквідатор, працювала на станції і її зміна випала на 27 квітня.
«Спершу думай про Батьківщину...» – з таким переконанням Анна вирушила 27 квітня 1986 року на зміну до Чорнобильської атомної станції. Це був другий день після аварії, коли евакуацію ще не оголосили. Вдома в Анни Шинкаренко залишися троє маленьких доньок. Ані жінка, ані її родина тоді ще не здогадувалися, чим обернеться для родини це останнє чергування. 

До 35-х роковин катастрофи на Чорнобильській АЕС Український інститут національної пам'яті ініціював загальноукраїнську акцію, щоб привернути увагу широкого загалу до пам’ятної дати та вшанувати пам’ять жертв катастрофи та ліквідаторів.
Команда інституту спільно з Українським радіо виготовила тематичний хвилинний аудіоролик. Ідея акції полягає в тому, щоб ролик зазвучав одномоментно 26 квітня, о 12:00, в ефірі українських радіостанцій та на центральних площах міст, біля приміщень державних установ чи органів місцевого самоврядування. З такою ініціативою інститут за сприяння Міністерства культури та інформаційної політики України звернувся до ОДА та радіостанцій. Таким чином акція апелюватиме до традиції загальнонаціональної хвилини мовчання, об’єднає значну частину суспільства у вшануванні жертв Чорнобильської трагедії.
Закликаємо долучитися до акції та за можливості 26 квітня транслювати зазначений ролик на ваших ресурсах. Ролик у високій якості у двох варіантах оформлення за посиланням.
Цього року Український інститут національної пам’яті також підготував  дайджест з 11 книг, фільмів і статей, які будуть корисними тим, хто хоче більше дізнатися про аварію на ЧАЕС. Прочитати його можна за посиланням.
А також на сайті інституту доступна розлога історична довідка про момент катастрофи та її ліквідацію, масштаби аварії й реакцію радянської влади.

Тематична виставка: «Зона відчуження: жорстокий урок історії» (до 35-річчя з дня трагедії на ЧАЕС)
26 квітня – День Чорнобильської трагедії. Міжнародний день пам’яті жертв радіаційних аварій і катастроф.
Чорнобильська катастрофа – екологічно-соціальна катастрофа, спричинена вибухом і подальшим руйнуванням четвертого енергоблоку Чорнобильської атомної електростанції в ніч на 26 квітня 1986 року, розташованої на території України. Руйнування мало вибуховий характер, реактор був повністю зруйнований і в довкілля було викинуто велику кількість радіоактивних речовин.
Запрошуємо до перегляду

Віртуальна виставка: "Проблеми Чорнобиля у творах українських письменників"
Запрошуємо до перегляду

Вже 35 років Україна живе з болем Чорнобиля. Це проблема, що торкнулась майже кожної української сім’ї та всього світу.
А ще це найбільша світова катастрофа з епіцентром за 100 кілометрів від Києва.
Та чи знаємо ми достатньо про Чорнобиль, його минуле, сучасне й майбутнє?
Що розкажемо про нього наступним поколінням та як нам говорити про нього зі світом? 
То чи готові ви дізнатися, чим є Чорнобиль особисто для вас?

Ми повинні зрозуміти одне, від того, що ми робимо сьогодні,
буде залежати наше завтра, завтра наших дітей і наступного покоління.
Це вже сталося, час повернути назад неможливо,
але побувавши хоч раз на цій території, повністю усвідомити, зрозуміти і не допустити – НІКОЛИ ЗНОВУ!

Низький уклін всім хто боровся зі страшною бідою.
Священна пам'ять про Ваш подвиг не згасне у віках і збережеться в серцях народу.

Джерела /Режим доступу станом на 24.04.2021р./: 
http://www.uamodna.com/articles/chornobyljsjka-katastrofa-vchora-sjogodni-zavtra/
http://www.bbc.com/ukrainian/science/2015/02/150202_chornobyl_report_animals_vc
https://hromadske.ua/posts/chornobyl-zapovidna-zona
http://zt.ridna.ua/2015/02/05/yak-dyka-pryroda-povertajetsya-do-chornobylya/
http://www.nbuv.gov.ua/node/2898
https://www.bbc.com/ukrainian/features-47358924
https://osvitoria.media/experience/shho-rozpovisty-pro-chornobyl-dityam-9-onlajn-podij-do-35-h-rokovyn-katastrofy/ 
https://osvitoria.media/experience/urok-pro-chornobyl-yak-ne-nalyakaty-a-zatsikavyty-uchniv/ 
http://library.nltu.edu.ua/index.php/novyny/839-v-ozonovu-dirku-podyvyvsia-ianhol-hospody-skazhy-im-shchob-vony-skhamenulys-lina-kostenko 
https://uinp.gov.ua/informaciyni-materialy/zhurnalistam/informaciyni-materialy-do-richnyci-avariyi-na-chornobylskiy-aes
https://uinp.gov.ua/pres-centr/novyny/do-35-h-rokovyn-chornobylya-uinp-iniciyuvav-zagalnoukrayinsku-akciyu

Підготувала науково-технічна бібліотека
Новосад В., зав.сектору
Гордійчук Х, бібілотекар

Матеріал підготовлено 24.04.2021р.