Calendar

« January 2021 »
Mon Tue Wed Thu Fri Sat Sun
        1 2 3
4 5 6 7 8 9 10
11 12 13 14 15 16 17
18 19 20 21 22 23 24
25 26 27 28 29 30 31

catalog

КОРИСНІ ПОСИЛАННЯ

Корисні посилання

cover

 

В руках, що виростили хліб не залишили ні зернини... Пам᾽ятаємо завжди

Голод…
Це страшне слово повертає нас у далекі 1932 – 1933 роки. Український народ у смутку і скорботі доземно схиляє голови, вшановуючи пам’ять мільйонів його жертв, засуджуючи творців цієї чорної сторінки в історії України. golodomor22 2020

ПРИЧИНА СМЕРТІ - УКРАЇНЕЦЬ. Голодомор 1932-33 років забрав життя більшої кількості українців,
ніж Перша світова війна людей всіх національностей...

Понад мільйон загиблих - діти віком до 10 років.
Цю страшну трагедію принесли на нашу землю московські окупанти.

Як тоді вони вбивали нас Голодом - так сьогодні вбивають мінометами, ГРАДами і зенітними установками...
Наш священний обов'язок - пам'ять про невинно убієнних українців.
Мабуть, немає в Україні родини, яку не зачепила б ця трагедія.

В суботу, 28 листопада - поставте свічку...
Це найменше, що ми можемо зробити заради вічної пам'яті тих, кого забрав Голод...

Голодомор 1932-1933 років в Україні - не історична минувшина, а трагічна сторінка історії, яка не має терміну давності і забуття. Вона була і залишається незагоєною раною генетичної пам’яті українського народу. Понад 7 мільйонів українців заморили штучним голодом для досягнення злочинної політичної мети - ослаблення та винищення волелюбного українського селянства - соціальної основи нації.
Голод… Це страшне слово повертає нас у далекі 1932 – 1933 роки. Український народ у смутку і скорботі доземно схиляє голови, вшановуючи пам’ять мільйонів його жертв, засуджуючи творців цієї чорної сторінки в історії України. Головне у діяльності бібліотек по відзначенню чергової річниці Голодомору і вшануванню пам’яті його жертв – донести правду сучасникам про цю трагедію.
golodomor22Народ України пам’ятає сторінки свого життя, але з часом відійдуть у небуття свідки тих трагічних подій Великого Голодомору. А тому варто робити все, щоб їх нащадки, особливо молодь, знали про ті лихоліття, свято берегли їх у своїй пам’яті в ім’я того, щоб таке страшне минуле ніколи не повторилось.

З нагоди цієї сумної дати в Науково-технічній бібліотеці НЛТУ України проведена година скорботи «Свічка плакала в скорботі». На виставці представлені матеріали та документи, які розкривають всю трагедію голоду на Україні, його наслідки та свідчення людей, що пережили ті трагічні роки. До Дня пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років організовано ряд тематичних заходів : година спілкування «Пам᾽ятаємо завжди, не повторемо ніколи», перегляд літератури «Забуті сторінки історіі», книжкова виставка «Свічка плакала в скорботі», віртуальні виставки «Голодомор: відкриваємо правду світові»«Голгофа голодної смерті». День пам’яті: 10 книг про жертв голодоморів.

До 87-их роковин Голодомору в Україні Український інститут національної пам'яті розпочинає інформаційну кампанію «Збережи пам'ять. Збережи правду».
Метою кампанії є вшанування жертв Голодомору в Україні та збереження пам'яті про геноцид українців комуністичним режимом в 1932-33 році. Зокрема, наголосити, що збереження пам'яті - це не абстракція, а конкретні дії, наприклад запис спогадів родичів, які були очевидцями геноциду, передати до музею сімейні реліквії, які належали родичами під час Голодомору чи просто згадати про рідню, якій довелось пережити один з найжахливіших злочинів радянського тоталітарного режиму.
 
Candle light animated28 листопада по всій Україні проходить акція «Запали свічку пам'яті».
Людиною, яка придумала акцію «Запали свічку пам'яті» і розповіла світу про Голодомор, був Джеймс Мейс, американець, в чиїх жилах текла кров індіанців черокі.
Саме завдяки американському історику Джеймсу Мейсу світ вперше дізнався про масштаби Голодомору в Україні. 22 квітня 1988 року виконавчий директор президентської комісії доктор Мейс представив конгресу США звіт, в якому штучний голод вперше був кваліфікований як геноцид. До нього додавалося кілька томів-свідоцтв, зібраних комісією за декілька років.
Джеймс Мейс помер 3 травня 2004 року. Йому було 53 роки. Похований в Києві на Байковому кладовищі.
...Незадовго до смерті вченому знадобилося переливання крові. Історик просив називати йому імена донорів і одного разу сказав: «Тепер я справжній українець».
 
"Важко знайти іншу таку тему, де питання пам’яті та прав людини так тісно переплітаються як у випадках із вчиненням тоталітарними режимами геноциду. Саме тому пам’ять про Голодомор для українського суспільства це не тільки питання співчуття, жалю і смутку за жертвами комунізму, але і справа принципу, мірило справедливості та критерій людяності. Ми розповідаємо сімейні історії про штучний голод, передаємо у музеї предмети тієї епохи, а також запалюємо свічку на вікні - у такий спосіб пригадування стає живим процесом, проявом небайдужості та належного вшанування борців та мучеників", – зазначив голова Українського Інституту національної пам'яті Антон Дробович.
 
Голодомор – це геноцид Українського народу, вчинений комуністичним тоталітарним режимом з наміром знищити, цілком чи частково, українську національну групу. Ця кваліфікація випливає із Конвенції ООН від 9 грудня 1948 року “Про запобігання злочину геноциду і покарання за нього” та Закону України “Про Голодомор 1932–1933 років в Україні” від 2006 року. Способом реалізації геноциду став штучний масовий голод, організований керівництвом комуністичної партії Радянського Союзу та Радянської України, що спричинив загибель мільйонів українців на території Української СРР і Кубані.

Важливий проєкт “Зерна правди”. В його основі лежить одна дуже важлива думка: Голодомор-геноцид 1932-1933 року - це не абстрактна трагедія. Це мозаїка знищених доль реальних людей. Цей проєкт — про індивідуальне співчуття однієї людини іншій. Він про те, що кожен та кожна з нас пам’ятає кожну жертву сталінського терору і геноциду проти українського народу. Пам’ятаймо завжди, аби подібні злочини ніколи не повторилися у майбутньому.

golodomor 8"Збережи пам'ять! Збережи правду!": УІНП випустив ролик до 87-х роковин Голодомору

Збереження пам'яті — це не абстракція, а конкретні дії, які може зробити кожен: записати спогади родичів, які були очевидцями здійснення геноциду у 1932-33 роках, знайти старі сімейні світлини чи інші артефакти того періоду (сорочки, рушники, предмети побуту, тощо). Все це, за можливості, передати у місцевий музей чи Національний музей Голодомору-геноциду. Їхні спогади, їхні світлини, ті пам'ятки минулого, що вони зберігають, зміцнюють національну пам'ять. Наше завдання зберегти та передати цю пам'ять наступним поколінням.

“Все менше і менше лишається серед нас живих свідків Голодомору. Тим більш важливо берегти пам'ять про ті часи і про ті випробування, які випали на долю українців. І не лише берегти, але і переосмислювати, передаючи ці знання наступним поколінням – чи це буде музейний артефакт, чи споглядання сімейного фото, зробленого до Голодомору, чи прививання дітям шанобливого ставлення до їжі і пояснення уроків історії. І свічка пам'яті – це той жест, який має об'єднувати українців. Такі традиції шанування жертв великих національних трагедій є у різних народів. І це справді те, що об'єднує людей у єдиний народ”, – зазначає заступник голови Українського інституту національної пам’яті Володимир Тиліщак.

Ролик "Збережи пам'ять! Збережи правду!"

golodomor2020Інформаційна кампанія #ЗбережиПравду Родинні світлини, щоденники очевидців, свідчення тих, хто пережив Голодомор, — це безцінні свідки злочину геноциду. І зараз вони мають опинитися під одним дахом Музею, аби збереглася пам’ять і правда про Голодомор.
Музей Голодомору збирає ці речі для експозиції другої черги Музею, що нині будується.
Розкажіть історію родини, запишіть свідчення свого дідуся чи бабусі, дослідіть сімейний фотоархів та родинні реліквії, пов’язані з Голодомором, — передайте їх до музею.
Для того, щоб поділитися історіями та родинними предметами пам’яті, напишіть на музейну скриньку Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. .
Вишита сорочка рятувала життя. Традиційні сорочки були у кожній українській родині: вишиті хрестиком, гладдю, кольоровими нитками чи білим по білому, урочисті та буденні. В роки Голодомору 1932-1933-го саме завдяки ним люди отримували шанс вижити – їх обмінювали на дрібку борошна чи склянку якоїсь крупи. Так вишиті сорочки, а ще хустки, плахти, кожухи, рушники рятували життя.
А речі, що залишилися у родинах, стали пам’яттю і безцінною реліквією, яку берегли роками… Музей Голодомору закликає українців передавати цих безмовних свідків злочину геноциду української нації до Музею. Ці речі увійдуть до експозиції другої черги Музею.

В межах інформаційної кампанії до 87-х роковин Голодомору в Україні 1932-33 років підготували експлейнер з відповідями на десять найрозповсюдженіших питань на тему геноциду українців. Завдяки цьому тексту легше можна орієнтуватись в науково-популярних текстах про Голодомор та краще розуміти, яким чином впроваджувалась геноцидна політика сталінського режиму.

1️⃣ Що означає слово Голодомор?

Слово «Голодомор», яке походить від поєднання слів «голод» та «мор», означає навмисне вбивство голодом. Голодомор – це штучний голод організований радянською владою в Україні протягом 1932 – 1933 рр.

2️⃣ Хто організував Голодомор?

Головними ініціаторами, ідеологами та замовниками голодоморної політики стали Йосип Сталін, В’ячеслав Молотов, та Лазар Каганович, які особисто ініціювали та реалізовували голодоморну політику. До організації Голодомору також були залучені співробітники та військовослужбовці органів радянської юстиції, суду і прокуратури, спецслужб, збройних підрозділів органів внутрішніх справ, Червоної армії та прикордонних військ, а також десятки тисяч активістів.

3️⃣ Яку мету переслідували організатори Голодомору?

Голодомор мав на меті подолати опір селян, інтелігенції та окремих українських комуністів у владі, провчити непокірних та перетворити їх на “радянських” людей, які б безкоштовно працювали у колгоспі. Засобом для досягнення цих цілей стало масове винищення голодом.

4️⃣ Чи українці чинили опір Голодомору?

Колективізація викликала в українському селі масовий опір, основними формами якого були збройні виступи, саботаж та відмова вступати в колгоспи. Під час Голодомору опір поступово зійшов на нівець. Чим більше селяни голодували, тим меншим був опір.

5️⃣ Що таке колективізація?

Колективізація – це політика радянського комуністичного режиму у сфері сільського господарства, спрямована на встановлення державою повного контролю над сільськогосподарським виробництвом шляхом створення мережі колективних господарств або колгоспів. В результаті колективізації селяни втратили свою землю, майно, худобу, а з ними і можливість впливати на власну долю. Після колективізації вони мали менше прав ніж кріпаки в Російській імперії.

6️⃣ Що таке розкуркулення?

Розкуркулення – це політика ліквідації так званих «куркулів». Таке зневажливе прізвисько більшовики дали працьовитим та успішним селянам, які активно опиралися колективізації. Коли селянин потрапляв в списки куркулів, він та його родина були приречені. Все їхнє майно, включно із нерухомим, конфісковували, а куркулів депортували в концентраційні табори. Місце куркулів зайняла нова колгоспна еліта.

7️⃣ Що таке «закон про 5 колосків»?

«Законом про п’ять колосків» у народі назвали постанову радянського уряду, яка встановлювала дуже жорстокі покарання навіть за дрібні крадіжки так званої колгоспної власності: лише за кілька вирваних або піднятих із колгоспного поля колосків засуджували до розстрілу або тривалого ув’язнення із конфіскацією всього майна. Ініціатором постанови був Сталін.

8️⃣ Що таке «чорні дошки»?

«Чорні дошки» - це список працівників, колективів, населених пунктів та цілих територій, до яких під час Голодомору застосовувалися додаткові санкції. Села, занесені на чорні дошки, ізолювалися, їхнім мешканцям заборонялося постачати промислові товари, вести торгівлю. «Чорні дошки» - стали одним із елементів голодотворної політики та механізмом покарання.

9️⃣ Чим відрізнявся Голодомор від голоду в Росії?

Голодомор від голоду в Росії відрізняють особливі репресивні заходи, які застосовувалися лише щодо України та Кубані, заселеної значною мірою українцями. Вилучення всього продовольства, а не тільки зерна, заборона виїзду за межі України, та «чорні дошки» призвели до Голодомору. В такій комбінації ці репресивні заходи більше ніде не застосовувалися.

???? Чому Голодомор це геноцид?

Вилучення всього продовольства, а не тільки зерна, заборона виїзду за межі України, та «чорні дошки» визначають специфіку Голодомору та одночасно намір організаторів вчинити злочин. Застосування цих механізмів у такій комбінації, яка призвела до масової смертності, не має жодних інших цілей, окрім винищення. Одночасність голодотворної політики проти селян-українців та репресивної кампанії проти української національної інтелігенції та українських комуністів у владі, свідчить про те що Голодомор був спрямований проти української національної групи. Разом ці два аргументи визначають Голодомор як геноцид.

Пам'ять - нескінчена книга, в якій записано все: і життя людини, і життя країни. І сьогодні, через 87 років, жахливо ступати болючими стежками страшної трагедії, яка розігралася на землі квітучого українського краю. Багато сторінок вписано криваво - чорним кольором. Читаєш і подумки здригаєшся від жаху. Особливо вражають сторінки, де викарбувано слова про голод: "Немає страшнішої смерті, ніж повільна смерть від голоду". Отак вмирала майже вся Україна.

golodomorПерший у світі пам'ятник жертвам Голодомору 1932-1933 рр. в Україні було відкрито 23 жовтня 1983 року в Едмонтоні (Альберта, Канада). Монумент було споруджено з ініціативи Едмонтонського відділу Комітету українців Канади. Автор - Людмила Темертей з Монреаля, мати якої пережила Голодомор.
Пам’ятник виконано у формі надірваного кола, що символізує навмисно розірваний життєвий цикл. Зморені руки підняті у спротиві та благають про закінчення тортур. На пам’ятнику міститься напис англійською та французькою мовами: "На вічну пам'ять мільйонам, хто загинув під час голоду-геноциду, спричиненим в Україні радянським режимом у Москві у 1932 – 1933 роках. Стіймо на сторожі супроти тиранії, насильства, не людяності".
Ще до встановлення пам'ятника Посольство СРСР в Канаді висловило свій протест.
Детальніше про цей та інші пам'ятники жертвам Голодомору 1932-1933 рр. в Україні читайте у книзі О.Ковальчук та Т.Марусик "Голодомор 1932 - 1933 рр. в УСРР і українська діаспора Північної Америки" (Чернівці, 2010). /Фото: @RuslanTelipskyi/.

 

golodomor 2Казимир Малевич був одним з українських художників, які відобразили Голодомор 1932–1933 років в Україні. 
Малюнок олівцем, відомий під назвою “Де серп і молот, там смерть і голод” (слова з популярної в 1920–30-ті роки народної пісні). На ньому зображені три фігури, обличчя яких замінено на серп і молот, хрест та труну.
На переконання мистецтвознавців, багато "селянських" картин Казимира Малевича 1930-х років містять в собі приховані символи протесту. Наприклад, відсутність облич. На додачу майже всі картини того часу навмисне неправильно датовані більш раннім часом.
"Малевич був єдиним художником, який показав трагічне становище українських селян під час злочинної примусової колективізації" – стверджував французький історик мистецтва, автор кількох монографій про Малевича Жан-Клод Маркаде.

Сайт Mamabook радить обов’язково переглянути мультфільм у родинном колі чи з учнями в школі. Ця мальована історія – монолог-розповідь бабусі. Вона вижила і оповідає свої спогади про Голодомор 1932-1933 рр. Це сумна й моторошна сповідь очима дитини.
Бабуся пригадує, як вона була ще дівчинкою, а в рідному селі з’явилися чужі люди. Спочатку вони забрали всю худобу, а потім – і зерно. Дівчинка уявляла, що виною всьому страшна примара – Голодний Дух. І вважала, що саме мара забрала всіх сусідських дітей. І кожного разу, як хотілося їсти, дівчинка знову і знову бачила цю страшну потвору.
Невідомо, скільки б ще лиха довелося побачити дитячим очам. Але дитинці пощастило – її врятував добрий чоловік. Бабуся вижила. І вона пам’ятає про Голодомор.

Голодний Дух - День пам'яті жертв Голодомору

memory16 родинних історій про Голодомор розповідає нова книга УІНП "Пам'ять роду"
У рамках інформаційної кампанії до 87-х роковин Голодомору Український інститут національної пам’яті підготував нову книгу “Пам’ять роду”.  Це 16 історій родин, які пережили геноцид 1932-1933 років.
Книга покликана спонукати кожного відкрити свій родинний фотоальбом, дізнатися більше про історію своїх родин, поговорити з тими, хто ще пам’ятає “великий голод”, зафіксувати та передати їхні спогади, щоб пам’ять про геноцид стала запобіжником від повторення подібних злочинів.
“Коли ми говоримо про Голодомор, то найчастіше йдеться про біль і жах, які відчували наші предки, про психологічну травму, яку пережив народ, що став жертвою більшовицького експерименту «впокорення голодом». Цією книгою ми хотіли відгорнути сторінку пам’яті трохи далі і побачити Україну, якою вона була до Голодомору: сильною, гордою, мудрою, працьовитою, з почуттям власної гідності та віри у свої сили. Ми почали шукати в сімейних альбомах фото українців до геноциду та просити людей, які зберегли ці реліквії, розповісти, як склалася доля тих, хто на них зображений. Ми дивилися в очі українців, які жили за сто років до нас, і бачили Україну, якою вона могла б бути, якби не більшовицька окупація. І якою вона може бути – якщо ми зараз цього захочемо”, – розповідає про ідею книги її упорядниця, співробітниця УІНП Наталія Позняк-Хоменко.
До видання увійшли 16 історій, зокрема історії родин письменника та політв’язня Олеся Бердника, письменника і публіциста Сергія Плачинди, які самі дивом вижили в роки Голодомору; розповідь про бабусю письменниці Тетяни Лемешко, яка через геноцид втратила чоловіка та 11 дітей. Свої родинні історії також розповіли поетка Наталка Поклад, актор Олександр Ігнатуша тощо. Видання містить фрагменти з книги Олеся Бердника “Пітьма вогнища не розпалює” та оповідання Оксани Шалак “Торбинка”.
“Попри трагізм ситуації, книга вийшла дуже світлою. Можливо тому, що оповідачі сприймають уже ці події насамперед як урок для нащадків – як вижити, залишившись при цьому людиною”, – говорить Наталія Позняк-Хоменко. Електронна версія книги вже є у вільному доступі за посиланням.

Матеріали (Режим доступу станом на 27.11.2020): матеріали Український інститут національної пам'яті
https://mamabook.com.ua/ukrainskyy-multyk-rozpovidaie-ditiam-pro-zhakhittia-holodomoru/
https://uinp.gov.ua/pres-centr/novyny/16-rodynnyh-istoriy-pro-golodomor-rozpovidaye-nova-knyga-uinp-pamyat-rodu
https://uinp.gov.ua/pres-centr/novyny/zberezhy-pamyat-zberezhy-pravdu-uinp-vypustyv-rolyk-do-87-h-rokovyn-golodomoru
https://uinp.gov.ua/pres-centr/novyny/zapaly-svichku-pamyati-u-svoyemu-vikni-prezentovano-socialnu-reklamu-do-dnya-pamyati-zhertv-golodomoru
https://day.kyiv.ua/uk/article/media/doroga-svichki?fbclid=IwAR0YqAMx9UjLoB3Mz-G1cZg346QjmdhdHvydtEXEIaxOV8j2UYwUQk8e0I4
https://uinp.gov.ua/pres-centr/novyny/zapaly-svichku-pamyati-u-svoyemu-vikni-prezentovano-socialnu-reklamu-do-dnya-pamyati-zhertv-golodomoru
https://uinp.gov.ua/pres-centr/novyny/vidomi-ukrayinci-zaklykayut-pryyty-do-muzeyu-golodomoru-genocydu-ta-vshanuvaty-pamyat-zhertv-golodomoru
http://grinchenko-inform.kubg.edu.ua/nezhasyma-svicha-dzhejmsa-mejsa/#.XdPxwNUzaUk
http://incognita.day.kyiv.ua/den-i-vichnist-dzhejmsa-mejsa.html
http://www.memory.gov.ua/news/lyudi-pravdi-dzheims-meis 
https://uinp.gov.ua/pres-centr/novyny/3008 
https://varta1.com.ua/ukrayintsiv-zaklykayut-doluchytysya-do-aktsiyi-zapaly-svichku-pam-yati-video/
https://www.0532.ua/news/2576620/ukraincam-prezentuvali-socialnij-rolik-pro-svicku-pamati-video
https://galinfo.com.ua/news/zapaly_svichku_pamyati_ne_zalyshay_tsogo_dnya_svoie_vikno_porozhnim_330881.html
https://city-adm.lviv.ua/news/society/education/272821-zaklady-osvity-lvova-provedut-nyzku-zakhodiv-do-dnia-pamiati-zhertv-holodomoru

Підготувала науково-технічна бібліотека
Новосад В.Я., зав.сектору

Матеріал підготовлено 25.11.2020р.

 

 

Контакти

Науково-технічна бібліотека НЛТУ

вул. Ген. Чупринки, 101, м.Львів, 79057

тел.: (032) 237-79-85

e-mail: library@nltu.edu.ua

Пропозиції та побажання просимо повідомляти нам на електронну адресу  Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Top of Page