9 жовтня День Іоанна Богослова у Науково-технічній бібліотеці НЛТУ України

9 жовтня освячено фундамент під забудову цервки Cв.Іоана Богослова при монастирі Св. Мокрини сс. Василіянок у Львові

Під № 101 по вул. Генерала Чупринки за польських часів був жіночий монастир сестер Василіянок святої Мокрини, зараз тут Науково-технічна бібліотека Національного лісотехнічного університету.
За початковим задумом це була греко-католицька церква святого Івана Богослова.
Будівництво розпочато у 1936 р. за проектом Романа Грицая.
Церква мала утворити єдиний комплекс з уже існуючою поблизу бурсою Українського педагогічного товариства. Конструкція передбачала застосування залізобетону, перекриття були утворені стальними конструкціями завдовжки понад 20 м без опор. Стилістично будівлю можна віднести до функціоналізму. Через початок Другої світової війни храм залишився незавершеним. Згодом храм переобладнано під бібліотеку.

Грица́й Рома́н Степа́нович (26 листопада1887, м. Львів — 16 квітня1968, м. Рогатин) — український архітектор, живописець, графік.
Біографія. Роман Грицай був одним із сімох дітей адвоката Степана Грицая. Батько був українцем, мати — полькою. Родина мешкала у Львові на вулиці Вірменській, 13.
Закінчив Львівську академічну гімназію, вступив на відділ будівництва Львівської політехніки. На той час деканом відділу був український архітектор Іван Левинський. Закінчив навчання 1912 року. Короткий час працював в архітектурно-проектному бюро Івана Левинського.
Із початком першої світової війни був мобілізований до резервного батальйону 41 піхотного полку. 3 грудня 1916 року відкликаний для роботи по відбудові господарства Галичини. Займався оглядом, обмірами та описом різних архітектурних об'єктів. Захоплювався аквареллю, відтворюючи пам'ятки. Одружився із донькою рогатинського пароха о. Кудрика та від травня 1923 року осів у Рогатині, де працював міським інженером-архітектором до 1944 року.
У жовтні 1945 року заарештований та засуджений за статтею 54-а КК УРСР на 15 років із конфіскацією майна та висланий до Тайшету Іркутської області. Передбачаючи свій арешт, Роман Грицай сховав частину своїх проектів та акварелей у подвійній задній стінці шафи. Повернувся із заслання 19 листопада 1955 року. Хоч у будинку мешкали чужі люди, сховані роботи збереглись неушкодженими. Наново оселився у Рогатині. Жив у злиднях, винаймаючи кімнату і отримуючи 10 карбованців пенсії. Помер 16 травня 1968 року. Похований у родинному склепі у Рогатині, навпроти пам'ятника воїнам УГА, збудованого за його проектом і дивом уцілілого в радянські часи. На фасаді Рогатинської міської бібліотеки встановлено меморіальну таблицю на честь Романа Грицая.
Діяльність

• Проект будинку українського Національного музею у Львові (1914–1920). Виконаний в стилі українського модерну зі стилізаціями гуцульського мистецтва. Проект не реалізований.
• Проекти церков у Тернополі.
• Численні проекти народних домів.
• Надгробні пам'ятники у модерних формах. Проект цвинтарної каплиці зі стилізованим хрестом, призначений ймовірно для стрілецького меморіалу на горі Маківці (1930).
• Церква святого Іоана Богослова на вулиці Потоцького (нині Генерала Чупринки), 101 у Львові. Будівництво почато 1936 року. Вважається першою модерністичною українською сакральною спорудою. У 1950-х роках перебудована під бібліотеку Лісотехнічного інституту.
• Пам'ятник полеглим воїнам Української Галицької Армії в Рогатині у формах ар-деко і необароко (1928).
• Конкурсний проект відновлення церкви Святого Духа у Львові на вулиці Коперника (1943, третя премія).
• Церква святого Миколая в селі Кліщівна Рогатинського району. Проект розроблений 1930, будівництво завершено 1938 року. Проекту однак дотримано недокінця — замість трикутної бані влаштовано цибулясту, що порушило цілісний первинний задум.
• Церква в Юнашкові (будівництво завершено 1938 року).
• Вілла Богдана Лепкого «Богданівка» в селі Черче, а також каплиця у стилі модерн (1930-ті). Одна з найкращих модернових каплиць Галичини. Знищена в радянський час.
• Дзвіниця при церкві св. Юра в Бабинцях Долішніх (стару дзвіницю перед розбиранням обміряно). Повторена пізніше у селі Підгороддя.
• Нереалізовані проекти церков: дерев'яної (1937) та мурованої (1939) церкви в Свистільниках, кілька варіантів перебудови церкви в Мельній.
• Автор титулу і віньєтки «Ілюстрованого календаря товариства „Просвіта“ на 1910 рік».

Матеріали /Режим доступу станом на 05.10.2021р./: 
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D1%80%D0%B8%D1%86%D0%B0%D0%B9_%D0%A0%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%BD_%D0%A1%D1%82%D0%B5%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87
http://library.nltu.edu.ua/index.php/getting-started/istoriia-biblioteky

Підготувала Науково-технічна бібліотека НЛТУ
зав. відділу обслуговування Новосад В.Я.
світлини з веб-ресурсу 

Матеріал підготовлено 05.10.2021р.