Козацька Покрова: найвідоміші козацькі ікони

У запорозьких козаків був особливий культ Богородиці-Покрови як заступниці та захисниці від ворога. Головна січова церква завжди була на честь Покрови. Її ікона була в кожному козацькому курені. Зображували її й на хоругвах, під якими козаки виступали в походи. Перед кожним походом навколішки ставали на молитву до Пресвятої Богородиці - "Під Твою милість прибігаємо".

Існує легенда, що у цей день військо русичів на чолі із Аскольдом, намагаючись захопити Константинополь, взяло його в облогу. Константинополь, як відомо, був столицею Візантії та центром православ'я. Городяни у палкій молитві звернулися до Богородиці з проханням про заступництво та порятунок. Далі легенда розповідає про те, як Богородиця з'явилася перед людьми та вкрила їх своїм омофором. Під покровом Богородиці люди, які благали про порятунок, стали невидимими для ворогів.
Також легенда розповідає, що вражений цими подіями Аскольд прийняв хрещення разом із своїми дружинниками.

У іншій легенді йдеться про облогу Константинополя військами агарян. Тоді Богородиця з'явилася городянам у храмі та прийняла їх під свій покров. Після цього війська противника відступили, а місто було врятовано.
Варто зазначити, що ще від часу прийняття на наших землях християнства Богородицю вважали заступницею усіх християн. Традицію особливого шанування Пресвятої Богородиці започаткував у 1039 році великий князь Київський Ярослав Мудрий. Саме він «віддав народ Київської Русі під опіку Матері Божої».

З того часу українці завжди належно прославляли Богородицю, молилися до неї у часи небезпеки та у разі нападу ворогів.
На іконах Покрови Пресвятої Богородиці часто зображали, як вона бере під свій покров увесь Український народ, його військо та Церкву.

Козацька Покрова. Незважаючи на те, що на Січі не віталася присутність жінок, козаки особливо шанували Пресвяту Богородицю та вважали її своєю заступницею. Французький дипломат Жан-Бенуа Шерер у своїй історичній праці, яка була видана 1788 року в Парижі, писав, що свято Покрови Пресвятої Богородиці було для козаків великим святом. Їхню церкву було присвячено Діві Марії. Загалом за весь період існування Січі було збудовано 13 церков Покрови Пресвятої Богородиці.
Варто зазначити, що першу церкву на честь Покрови Пресвятої Богородиці козаки  побудували в 1659 році на Чортомлицькій Січі.
Саме в цей день козаки приймали найважливіші рішення. На свято Покрови вони проводили ради, обирали собі кошових, старшин та гетьмана.
У походи козаки брали із собою знамена із зображенням Богородиці та її ікони. Таке почитання образу Покрови породило у XVII-XVIII ст. новий тип ікон – «Козацька Покрова».

По завершенні походу - незалежно від його успішності – козаки відправляли молебень на честь Божої Матері.
Саме на свято Покрови Пресвятої Богородиці, 14 жовтня, на козацькій раді січовики щороку обирали собі кошового отамана. За звичаєм, він мав двічі відмовитися від честі очолити "шановане товариство". Погоджувався після третьої пропозиції. Цим ніби підкреслював, що йде на цей уряд не з власної волі, а на прохання козаків. Новообраний кошовий дякував січовикам за честь і кланявся на чотири боки.

"Покров Богородиці" із зображенням Богдана Хмельницького і архієпископа Лазаря Барановича.Перша половина XVIII ст.
Походить із Покровської церкви села Дешки, тепер Богуславського району Київської областi.
Розмір - 88,5х60,5 см. Дошка, рiзьблення, левкас, темпера, олiя, срiблення, золочення
Із фондів Національного художнього музею України, Київ

"Покров Богородиці" із зображенням у натовпі козацької старшини та їхніх дружин у вбранні часів Гетьманщини - в кунтушах і корабликах. XVIII ст.
Походить із с. Мала Бугаївка, нині -  Васильківського району Київської області. За іншою версією - із Миргорода на Полтавщині.
Розмір - 100х75 см. Дошка, левкас, темпера, золочення.
Дерево, олія.
Із фондів Національного художнього музею України, Київ

"Покров Богородиці" із зображеннями гетьмана Івана Мазепи, переяславського полковника Івана Мировича, префекта Києво-Могилянської академії Феофана Прокоповича та російського царя Петра I і його дружини Катерини I. Копія XIX ст. з ікони початку XVIII ст. Оригінал втрачений.

"Покров Богородиці" із зображенням чернігівського полковника Павла Полуботка. Перша половина XVIII ст. Первісно, напевно, була в дерев’яній Покровській церкві міста Новгород-Сіверський на Чернігівщині.

Розмір - 115,5х78,3 см. Дерево, левкас, темпера, олія, золочення.

Із фондів НАІЗ "Чернігів стародавній"

 

 

 

 

 

"Покров Богородиці" із зображенням невідомого козацького старшини - ліворуч у гурті. Середина XVII ст.
Походить із села Саварка, тепер Богуславського району Київської областi.
Розмір - 101х73 см. Дошка, левкас, темпера, золочення
Із фондів Національного художнього музею України, Київ

"Покров Богородиці" із зображенням невідомого козацького старшини - ліворуч у гурті. Кінець XVII ст.

Ікона "Покрова Богородиці" із зображенням запорозьких козаків. Друга половина. XVII ст. Походить із міста Бахмач на Чернігівщині.
Розмір - 51х38,5 см. Дерево, левкас, олія, сріблення, тонування під золото, рельєфне тиснення, різьблення.
Із фондів Чернігівського обласного художнього музею ім. Григорія Галагана

"Покров Пресвятої Богородиці" - ікона з аналою січової Покровської церкви. XVIII ст.

Січова ікона "Покров Богородиці" із зображенням останнього кошового Петра Калнишевського, запорозької старшини, судді, писаря та ін.
Копія 1836 року з оригінальної січової ікони, про що свідчить напис на звороті: "Копія старовинної ікони, що знаходилася в Запорозькій Січі, а тепер в цілості перебуває у с. Покровському, що колись було Січчю. Написана копія 1836 р. Одеському товариству історії та старожитностей".
Розмір - 50 х 34 см. Дерево, олія.
Із фондів Одеського історико-краєзнавчого музею

Копія січової ікони "Покров Пресвятої Богородиці" з портретом останнього кошового Петра Калнишевського. Її 1905-го замовив історик Дмитро Яворницький з ікони 1770-х років, що зберігалася в церкві у м. Нікополь.

Фреска "Покрова Пресвятої Богородиці" в церкві отців Василіян у Жовкві на Львівщині. Середина 1930-х, художник - Юліян Буцманюк.

Він у цьому розписі продовжив і розгорнув традицію іконо писання "Козацької Покрови". Художник цьому розписі водночас зображає акт Злуки українських земель в одну державу. У центрі композиції - митрополит Андрей Шептицький в оточенні єпископів Григорія Хомишина та Йосафата Коциловського, ченців-василіян. Біля їхніх ніг символ Голодомору - плаче навколішки українська жінка в подертій вишиванці, схилившись над померлим від голоду сином.
Ліворуч під панорамою Києва із банями Печерської Лаври та Святої Софії зображено портретну галерею діячів Української Народної Республіки та Гетьманату: Симон Петлюра, Михайло Грушевський, Павло Скоропадський, Михайло Омелянович-Павленко, Марко Безручко. Поряд із постатями історичними - алегоричні образи: кобзар із порваними струнами, знедолена селянка - символи нещасливої долі України, обірваного шляху до незалежності.
Праворуч під панорамою Львова зображено діячів Західно-Української Народної Республіки: Кость Левицький, Євген Петрушевич, Сидір Голубович, Василь Панейко, Дмитро Вітовський, Григорій Коссак, МиронТарнавський, січовий стрілець, пластун, селяни із снопом збіжжя.
А над усіма – Богородиця, яка бере під свій покров-омофор усю Україну, її народ, її військо та церкву.

Джерело /Режим доступу станом на 13.10.2021/:
матеріали з веb-сайту На скрижалях
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%BA%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%9F%D1%80%D0%B5%D1%81%D0%B2%D1%8F%D1%82%D0%BE%D1%97_%D0%91%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D1%86%D1%96
https://galinfo.com.ua/news/nasha_pokrova_chotyry_svyata_271809.html
https://www.istpravda.com.ua/artefacts/2015/10/14/148628/
https://amazing-ukraine.com/kozatska-pokrova-naividomishi-kozatski-ikony/ 
http://www.memory.gov.ua/news/ikon-kozatska-pokrova-vtsililo-lishe-trokhi-bilshe-desyatka

Підготувала Науково-технічна бібліотека НЛТУ України
зав. відділу обслуговування В. Новосад 

Матеріал підготовлено 14.10.2021р.