Люди споконвіків шанували та цінували хустку, наділяли її магічними властивостями, використовували в обрядах, у побуті, для радісних та сумних подій. Хустка вважалася особливим сакральним предметом та реліквією, яку передавали з покоління в покоління.
Її використовували, коли народжувалася дитина, а потім на хрестинах. Матері обов’язково перев’язували хустками синів, коли проводили в армію. Адже вірили, що вона берегтиме від усіх негараздів. На сватання дівчата виносили судженим хустки на знак згоди. Це означало, що дівчина виходить заміж по любові. за часів козаччини в українців існував ще один красивий звичай: кожна дівчина дарувала своєму нареченому вишиту хустку, як символ вірного кохання.
Люди здавна вірили, що хустка має магічні властивості та слугує оберегом.
Тому вона була і досі є важливим атрибутом на весільних обрядах. Й донині збереглась традиція три рази покривати наречену, що означає її перехід у статус заміжньої жінки.
Також у давні часи існував звичай на весілля молоді хустинками покривали руки. Вони не віталися відкритими руками, щоб ніяке зло не торкалося їхньої сім’ї. Ці хустинки в кінці весілля зав’язувалися одна з одною та з весільним одягом і зберігалося, як оберіг сім’ї.
Як бачимо, український народ споконвіків шанував та цінував хустину. За багато років в українській історії назбиралася численна кількість переповідок про хустку та її роль у житті людей. І сьогодні вкрай важливо відроджувати ці традиції та звичаї, переповідати ці красиві історії про вірне кохання та берегти цю спадщину.
З ініціативою щодо впровадження та щорічного відзначення "Всесвітнього дня Української Хустки" виступили депутатки різних рівнів Вінниччини, а також народні обраниці, артистки театру і кіно, викладачки ВНЗ, представниці Клубу Успішних Жінок України. І саме започаткування та проведення «Всесвітнього дня української хустки» сприятиме відродженню хустини, як важливого, невід’ємного елементу української культури, та збереже її цінність для майбутніх поколінь», - пояснила депутатка Вінницької обласної ради Людмила Станіславенко.
Запровадження Всесвітнього Дня Української Хустки на державному рівні викликано тим, що споконвіку українки носили хустку, яка вважалась оберегом, символізувала любов та свободу, вірність традиціям і патріотизм. Тож започаткування свята Української Хустки сприятиме збереженню та відродженню українських традицій.
Окрім того, авторки ідеї також планують “об’єднати жінок різного віку, національностей та соціального статусу у флешмобі «Зроби фото з хусткою», фінал якого заплановано на 7 грудня, коли учасниці презентуватимуть свої світлини”. Організатори сподіваються, що Всесвітній день Української Хустки збере таку ж кількість прихильників, як і День Вишиванки і запрошують долучитись усіх бажаючих.
Якими ж були хустки в давнину?
Хустки були переважно білого кольору, в цьому полягає національний характер української хустки. Крім білих хусток покривали голову і білим рушником. Товщина ниток і кількість шовку на рушнику свідчили про достаток сім’ї. Молоді жінки прикрашали рушники віночком з чорнобривців.
Колись хустки в Україні вишивалися шовком. Начастіше зустрічалися червоні, сині, зелені, жовті та рожеві нитки. Орнамент на хустках був переважно геометричний, а вже у 18-ому столітті увійшов у моду рослинний орнамент – квіти троянд, васильків, гвоздик. Дуже рідко на старих українських хустках можна зустріти зображення птахів: півників, голубів…
Часто вживана і найпростіша композиція узору хустини — хвиляста лінія. Та крім узорів рослинного характеру, бувають ще й геометричні. Якщо кути хустини зашивали густим узором, то простір у середині лишали без прикраси або заповнювали дрібними квадратиками, ромбами, трикутниками.
Вишивали переважно червоними нитками, іноді додавали синіх або жовтих, однак ніколи не використовували тільки синього чи жовтого кольорів.
Важливу роль відогравала хустина у побуті козацької старшини. Нею пишалися, дорожили, вона була прикрасою та виявом добробуту власника. В описах майна старшин занотовано низку коштовних вишитих хусток.
У реєстрі майна хвастівського полковника Семена Палія записано: „Дві хустки шовкові з турецьким узором, квіти шиті сріблом. Різних шовкових хусток, шитих золотом і сріблом, штук 56; хусток самим золотом і сріблом шитих 31; волоських хусток 2 — одна вишита, а друга ткана золотом. Три турецькі хустини, вишиті самим шовком". (4) Всі хустки були одержані як подарунки або призначені для подарунків.
Будову нової хати звичайно починали гостиною й тоді перев'язували хусткою руки майстрам. На христинах перев'язували руки кумам і священикові.
На похоронах хустками прикрашали хоругви, свічі й давали їх усім учасникам. Померлому закривали хустиною очі. До хреста на могилі дівчини чи парубка прибивали хустину як прапор — символ достойности.
Хустка є символом прихильності, любові, вірності, прощання, скорботи, оберегом і важливим ритуальним предметом. Це невід’ємна частина української культурної спадщини.
Сучасні етнографи зазначають, що у давнину великі хустки з тонкого полотна на ярмарках коштували дуже дорого. Саме тому найкращі хустки великого розміру, носили тільки заможні люди і зазвичай тільки на великі свята Пасху чи Різдво. Хустку купляв батько дочці на весілля, або ж дуже добрий господар своїй дружині. Саме тому хустка була не просто обов’язковим головним убором для заміжніх жінок, а й особливим сакральним предметом, реліквією, що передавалась із покоління в покоління.
Наскільки хустка виглядала багато, то, відповідно, заможною була і родина. Молоді дівчата носили білі або яскраві хустки, старші жінки – темні, а вдови – лише чорні. Орнамент на хустках був переважно геометричний, а у 18-ому столітті увійшов у моду рослинний орнамент – квіти рожі, васильків, гвоздик. Дуже рідко на старих українських хустках можна зустріти зображення птахів: півників, голубів. Хустки також мали різний розмір: маленькі були більш повсякденними, великі одягалися на голову, а на грудях закручувались, щоб було тепло. Наприклад, якщо жінка несла маленьку дитину, то закутувала і її, і себе.
Однак й нині хустка не втратила своєї актуальності. Більшість українок мають традиційну українську хустку у своєму гардеробі, адже Різдвяний вечір та Коляду не можна уявити без даного аксесуару.
Цей автентичний аксесуар надає сучасним українкам колоритного образу. Звичайно з’явились нові сучасні візерунки, цікаві та неординарні форми, однак, як і колись, найбільш популярними є білі хустки з традиційними рослинними орнаментами троянд, а також червоні та голубі кольори.
Сьогодні яскраві хустки поступово завойовують прихильність не тільки українок, а й модниць всього світу. А от же українське вкотре стає світовим трендом. GU
Матеріали /Режим доступу/: https://www.vinnitsa.info/news/na-vinnychchyni-vpershe-svyatkuvatymut-den-ukrayins-koyi-khustky.html
https://vn.depo.ua/ukr/vn/na-vinnichchini-khochut-zapochatkuvati-den-ukrainskoi-khustki-201911291071674
https://vezha.vn.ua/na-vinnychchyni-planuyut-zaprovadyty-vsesvitnij-den-ukrayinskoyi-hustky/
http://odyag.ukrsov.kiev.ua/main/-/asset_publisher/qe2V/content/%D1%85%D1%83%D1%81%D1%82%D0%BA%D0%B8-%D1%96-%D1%85%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8-%D0%B2-%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83-%D0%BF%D0%BE%D0%B1%D1%83%D1%82%D1%96?redirect=http%3A%2F%2Fodyag.ukrsov.kiev.ua%2Fmain%3Fp_p_id%3D101_INSTANCE_qe2V%26p_p_lifecycle%3D0%26p_p_state%3Dnormal%26p_p_mode%3Dview%26p_p_col_id%3Dcolumn-2%26p_p_col_pos%3D2%26p_p_col_count%3D3
http://vinnitsaok.com.ua/archives/949626
https://prolviv.com/blog/2017/10/19/khustyna-ukraina/
Підготувала науково-технічна бібліотека
Матеріал підготовлено 02.12.2019р.
Науково-технічна бібліотека НЛТУ
вул. Ген. Чупринки, 101, м.Львів, 79057
тел.: (032) 258-42-50
e-mail: library@nltu.edu.ua
Пропозиції та побажання просимо повідомляти нам на електронну адресу Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.