Calendar

« January 2023 »
Mon Tue Wed Thu Fri Sat Sun
            1
2 3 4 5 6 7 8
9 10 11 12 13 14 15
16 17 18 19 20 21 22
23 24 25 26 27 28 29
30 31          

catalog

КОРИСНІ ПОСИЛАННЯ

Корисні посилання

cover

 

Де б ти не був – на війні, чи вдома – вшануй пам'ять жертв Голодомору, запали Свічку Пам'яті!

Не забудьте 26 листопада, о 16:00, долучитися до Загальнонаціональної хвилини мовчання і запалити на своєму вікні свічку пам’яті.1669125141 c5bf56113e5d37ab88b78f2d511264ed 123 1024x493

Цього року вшанування пам'яті жертв сталінського режиму відбуватиметься під час повномасштабної війни Росії проти України. Знову проти українців росіяни застосовують геноцидні практики. Адже Росія в цій війні переслідує ту саму мету, що й під час Голодоморів — знищити українську ідентичність і націю. Трагічні події сьогоднішнього дня наочно показують нам всім, що дуже важлива жива пам'ять всіх жертв. Тому українців закликають приєднатися до акції "Запали свічку". Де б ви не були — вдома, в будь-якому регіоні України чи за кордоном, ввечері 26 листопада потрібно запалити вогник у вікні як вияв скорботи за загиблими та віри в перемогу українців найближчим часом.

На війні і в тилу – 26 листопада запали свічку пам'яті!

«У цей день вони чекають на тебе», — йдеться у відео. Закликаємо українців по всьому світу та громадян інших країн 26 листопада вшанувати пам'ять жертв Голодомору-геноциду, засвітіть у вікнах вогники як вияв скорботи за загиблими, віри в перемогу України й готовності докласти зусиль, щоб геноциди не повторювалися.

Candle light animatedМіжнародна акція «Запали свічку пам’яті». Геноцид призвів до появи в українців страху бути знищеними за прояви українськості і став причиною деформації української іден­тичності. Страх говорити правду про Голодомор, бути українцем, тривала депресія, бажання забути все, що сталося, призвело до втрати індивідуальної й колективної пам’яті, історичної правди про злочин ге­ноциду та появи історичної колективної психотравми української нації. Нащадки жертв отримали травму геноциду – одну з найважчих серед інших видів колективних травм.
Репресивна політика приховування комуністичним режимом правди про злочин геноциду та нищення історичної пам’яті призвела до по­дальшої травматизації української нації. Відсутність пам’яті про злочин геноциду в українців зумовила політичний і моральний дискомфорт та роздвоєння національної свідомості сучасного українського суспільства.

ПРИЧИНА СМЕРТІ - УКРАЇНЕЦЬ.
Голодомор 1932-33 років забрав життя більшої кількості українців, ніж Перша світова війна людей всіх національностей...
Понад мільйон загиблих - діти віком до 10 років.
Цю страшну трагедію принесли на нашу землю московські окупанти.
Як тоді вони вбивали нас Голодом - так сьогодні вбивають мінометами, ГРАДами і зенітними установками...
Наш священний обов'язок - пам'ять про невинно убієнних українців.
Мабуть, немає в Україні родини, яку не зачепила б ця трагедія.
В суботу, 27 листопада - поставте свічку...
Це найменше, що ми можемо зробити заради вічної пам'яті тих, кого забрав Голод...

Дорога свічки. 
Mace James"Ідея «Свічки у вікні» виникла у Джеймса Мейса /(англ.James Earnest Mace18 лютого 1952МаскогіОклахомаСША — 3 травня 2004КиївУкраїна) — американський історикполітолог, журналіст, професор Києво-Могилянської академії, дослідник голодомору в Україні, автор звіту комісії Конгресу США з вивчення Голодомору 1932—1933 років. Саме завдяки його дослідженням світ дізнався про Голодомор в Україні не раптом і не випадково. Уважний читач, мабуть, помітив, як часто і з яким обуренням писав Джеймс про масові дійства — паради, демонстрації, марші, практиковані в Совдепії, зафарбовуючи ними й олюднюючи потворне лице режиму. Повертаючись з церемоній щодо вшанування жертв Голодомору, які хоч не часто, та все ж відбувалися, він бідкався, що в незалежній Україні відсутні людяні ритуали, на яких головними дійовими особами були б не промовці з мікрофонами, а самі люди. Це його хвилювало, бо казенщина при вшануванні жертв такої трагедії вбивала і живе слово і дух подібних заходів. Ми часто про це розмовляли. Якось, коли я читала йому Шевченка, про що він часто просив, Джеймс, гортаючи офорти Кобзаря побачив відомий автопортрет зі свічкою. Тоді ми проговорили до ранку... Потім він хапався за телефон, розмовляв, переконував. Марно. Його ніхто з колег не зрозумів. Марні фантазії, сказали і мої друзі.
mais4Далі була тяжка хвороба, а коли він вийшов з лікарні і ще увесь у бинтах, майже не тримаючись на ногах усе ж поїхав у Верховну Раду, щоб виступити там з короткою промовою про важливість відновлення історичної пам’яті. Саме тоді озвучив ідею про вшанування полеглих в роки Голодомору свічкою у вікні, об’єднавчим вогником для всіх поколінь, «живих і мертвих і ненарожденних». Хто плескав у долоні, комуністи, як зазвичай, проявилися зі своєю кричалкою «Янкі геть з України». Опісля його було запрошено в офіс В.А. Ющенка, де знову повторив  свою ідею про свічку, яку українці мали би запалити у вікнах своїх осель у день скорботи. Він висловив її уже не вперше, не надто сподіваючись на розуміння, але того дня над присутніми, мабуть, пролетів якийсь світлий ангел. Віктор Андрійович буквально вихопив її з лету й одразу розвинув у масштабний проект.
В листопаді 2003-го Ющенко провів на Михайлівській площі перше масове вшанування жертв Голодомору 1933-го. І запалали свічки у вікнах киян. Це збурило громадськість, але не пресу, крім, звичайно ж, газети «День», яка пильно стежила за усіма подіями. Всього кілька світлин у прокучмівських виданнях, короткі репортажі на телебаченні. Влада не ігнорувала цю тему, проте й не загострювала. Факт загибелі мільйонів українців від спланованого штучного голоду мав залишитися нехай подразнюючим, та все ж просто фактом нарівні з іншими трагедіями, яких так рясно на нашій історичній ниві. Бо що там виокремлювати — знищення Батурина і Запорозької Січі, чи загибель студентів під Крутами, депортацію кримських татар, розстріл українського відродження чи кривавий колапс Другої світової. З’ясувалося, що про ці і багато інших подій можна говорити ось так, через кому. В цьому переліку між комами намагалися затиснути голодомор." /Наталія Дзюбенко-Мейс. Газета "День": №219, (2014)

Джеймс Мейс помер 3 травня 2004 року. Йому було 53 роки. Похований в Києві на Байковому кладовищі.
...Незадовго до смерті вченому знадобилося переливання крові. Історик просив називати йому імена донорів і одного разу сказав: «Тепер я справжній українець».

"Важко знайти іншу таку тему, де питання пам’яті та прав людини так тісно переплітаються як у випадках із вчиненням тоталітарними режимами геноциду. Саме тому пам’ять про Голодомор для українського суспільства це не тільки питання співчуття, жалю і смутку за жертвами комунізму, але і справа принципу, мірило справедливості та критерій людяності. Ми розповідаємо сімейні історії про штучний голод, передаємо у музеї предмети тієї епохи, а також запалюємо свічку на вікні - у такий спосіб пригадування стає живим процесом, проявом небайдужості та належного вшанування борців та мучеників", – зазначив голова Українського Інституту національної пам'яті Антон Дробович.

"Свіча Джеймса Мейса" - цей документальний фільм розповідає про життя і діяльність видатного історика і дослідника Голодомору Джеймса Мейса. У кінострічці також паралельно подана інформація про геноцид українців у 1932 – 1933 роках  в інтерв’ю з відомими українцями: політиками, істориками, громадськими діячами, які розповідають і дають оцінку подіям Голодомору.

Контакти

Науково-технічна бібліотека НЛТУ

вул. Ген. Чупринки, 101, м.Львів, 79057

тел.: (032) 258-42-50

e-mail: library@nltu.edu.ua

Пропозиції та побажання просимо повідомляти нам на електронну адресу  Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Top of Page