Calendar

« January 2023 »
Mon Tue Wed Thu Fri Sat Sun
            1
2 3 4 5 6 7 8
9 10 11 12 13 14 15
16 17 18 19 20 21 22
23 24 25 26 27 28 29
30 31          

catalog

КОРИСНІ ПОСИЛАННЯ

Корисні посилання

cover

 

Григорій Сковорода: 300 років вільний

 2022 року на державному рівні, попри війну в Україні відзначається 300-річний ювілей видатного українського мислителя-мудреця, педагога, філософа, поета, композитора, музиканта, подвижника – Григорія Савича Сковороди.  4 листопада 2020 року Верховна Рада України  ухвалила  відповідну Постанову  «Про відзначення 300-річчя з дня народження Григорія Сковороди». Міністерство культури та інформаційної політики України сприяло тому, що дата ювілею відомого українця увійшла до переліку ювілейних дат ЮНЕСКО 2022 року.skovoroda 1
 

3 грудня 2022 року відзначаємо 300 років від дня народження геніального українця. Його постать є унікальною для України.  Видатний український філософ-містик, богослов, поет та педагог був чи не найцікавішою постаттю історії українського духу. “Мандрівна академія” і безсрібник, “людина-університет” своєї епохи, за життя він не видав жодної книги, але й дав рідкісний приклад життя людини, яка дозволила собі жити за покликом душі і навчала того ж інших.. Натомість читачі його шукали самі, масово читали та цитували, переписували рукописи.
Григорій Сковорода обрав стезю мандрівного філософа і протягом 25 років побував у багатьох містах і селах України, проповідуючи свої ідеї і світогляд. Через пісні, кантати і псалми він викладав свої філософські погляди, таврував соціальне зло, прославляв природу, волелюбність людини.
"Уподібнюйся пальмі: чим міцніше її стискає скеля, тим швидше і прекрасніше здіймається вона догори", - говорив Григорій Сковорода.

Григорій Сковорода був всебічно обдарованою людиною – знавцем античності й середньовіччя, володів багатьма мовами – латинською, старогрецькою, староєврейською, російською, польською, німецькою. В його творах знайшли своє осмислення як  фундаментальні основи  і цінності буття, так і  світогляд, жива душа українського народу. Великий філософ, просвітитель, педагог, письменник, музикант, він на багато років випередив свій час і його прониклива мудрість не втрачає свого значення і в сьогоднішні часи.

Одна з картин циклу «Основи» заслуженого художника України Генрі Ягодкіна, який з юності захопився особистістю Григорія Сковороди, відтворює тернистий шлях і становлення мислителя світового рівня.Цікаві факти із життя відомого українського філософа

  • Народився Григорій Сковорода на Полтавщині у родинні спадкових козаків. Про точну дату народження світ дізнався лише через 200 років після народження філософа. Саме тоді дослідники віднайшли в одному із листів Сковороди згадку про святкування власного дня народження.
  • Григорій Сковорода мав виняткові здібності до навчання. Вже у 16 років вступив до Києво-Могилянської академії – першого вищого навчального закладу в Україні. Вивчав латинську, грецьку, церковнослов’янську, польську, німецьку та інші мови. Грав на сопілці, флейті, скрипці, гуслях, лірі, бандурі. Проте вищої освіти так і не отримав.
  • Працюючи педагогом у Харківському колегіумі, мав власну систему оцінювання. Замість балів він писав справжні вироки: «вельми туп», «справжнє безглуздя», «досить гострий», «звєрок востроє» тощо.
  • Григорія Савича називають зачинатилем жанру байки.Він писав твори переважно староукраїнською та латинською.
  • Надавав перевагу особистій духовній свободі. Філософські трактати присвячував переважно етиці. А головним сенсом людського існування вважав самопізнання.
  • Відстоював права людської особистості в кожній людині, що на ті часи означало сильну демократичну тенденцію. Відкрито засуджував московських гнобителів.
  • Якось Катерина ІІ забажала побачити вже за життя відомого українського філософа особисто. Він прибув на її запрошення до палацу. Коли зайшла цариця до приймальної зали, всі присутні вклонилися, крім Сковороди. На питання Катерини, чому він не кланяється, відповів: «Не я бажав тебе бачити, а ти сама захотіла на мене подивитися. А як же ти мене роздивишся, коли я перед тобою удвоє зігнуся».
  • Слава про таку надзвичайну людину швидко розлетілася, тож мислителю були скрізь раді, його чекали. Оскільки він мав знайомих в усіх куточках країни, вважається, що завдяки його впливові відбулося відкриття Харківського університету. Ідею про навчальний заклад вирішив втілити у життя Василь Каразін — тридцятирічний дворянин. Для того, аби заклад був створений і запрацював, потрібні були неабиякі кошти, які молодий чоловік збирав з дворянства. Це були добровільні внески, тож дива могло й не статися. Та величезна на той період сума в шістсот вісімнадцять тисяч карбованців була отримана. Подейкують, що ті, хто вніс свою частку до цієї великої справи були заздалегідь підготовлені Г. Сковородою.
  • Всім відомо, що мислитель все життя був самотнім, але не всі знають, що він був закоханий і навіть хотів одружитися, але не зміг. Прагнення до свободи переважило, і він покинув наречену прямо на весіллі. Тож залишився самотнім. Ще подейкують, що він свідомо зарікся від інтимного життя.

#Читаємо_класиків
Hryhoriy Skovoroda 7Григорій Сковорода – «мандрівний блогер»
У житті часто трапляється так, що ми думаємо, ніби багато знаємо. Але приходить момент – і ми несподівано відкриваємо для себе, що насправді нам особливо немає чим хвалитися. Таким чином, підтверджуємо закон Сократа: «Я знаю, що я нічого не знаю…».
Щось схоже і з постаттю Григорія Сковороди. Його творчість вивчають у школі, усі знають, що він мандрував і навчав людей, що він був першим українським філософом. Проте далі цих куцих знань ми не йдемо. І з подивом у якійсь книзі читаємо, що він, виявляється, був світочем свого часу.
І тоді ми задаємось питанням – хто ж він, цей чоловік, про якого, здається, так багато відомо, і, проте, який і досі залишається до кінця непізнаним і недооціненим?
Мандрівний філософ за своє життя встиг втекти з-під вінця, декілька разів втратити роботу через скандали, передбачити майбутнє. Він не тільки ходив українськими селами, навчав людей та пас овець, а й побував за кордоном. У мандрах любомудр Сковорода провів понад 20 років: зупинявся у своїх знайомих та учнів, спав по 4 години на добу, грав на сопілці, багато писав, хоч за життя не видав жодної своєї книжки. Сьогодні ми б сказали, що він досяг вершини майндфулнесу – вмів насолоджуватися кожною миттю життя.

У своїх творах саме цього і вчить кожного з нас: «Шукаємо щастя по сторонах, по віках, по станах. А воно скрізь і завжди з нами, як риба у воді, так ми в ньому. Не шукай його ніде, коли не знайдеш скрізь. Воно преподібне до сонячного сіяння: відкрий тільки вхід йому в душу свою».

«Дружня розмова про душевний світ»
«...Кілька іноземців мандрували по Індії. Встали якось зранку і питають у господаря дороги.
— Два шляхи,— каже їм щиросердий дідок,— ось вам два шляхи, що слугують вашому наміру: один навпростець, а другий манівцями. Раджу йти манівцями. Не поспішайте — і пройдете далі, будьте обережні, не забувайте, що ви в Індії.
— Батечку, ми не боягузи,— вигукнув один штукар,— ми європейці, їздимо по всіх морях, а земля нам, озброєним, не страшна.
Ішли вони кілька годин і знайшли шкіряний міх з хлібом і такий самий з вином, наїлися і напилися доста. Відпочиваючи біля каменя, промовив один:
— Чи не подарує нам бог іншої знахідки? Здається, щось бачу на путівці попереду, гляньте, он по той бік прірви щось чорніє...
Один каже: «Шкіряний лантушисько»; другий гадав, що обгорілий пнище; іншому марився камінь, іншому — місто, а ще одному — село. Останній мав рацію: вони там посіли, натрапивши на індійського дракона,— всі загинули.
Врятувався один, що був дурніший та обережніший. Сей за деякими ознаками і жахким передчуттям лишився, начебто за нуждою, по сей бік глибочезної яруги і, почувши страшне виття вмираючих, швидко звернув набік, ствердивши сим стародавню приказку: «Матері боязкого сина плакати нічого».
Не перечу: ся байка немудра, але вона точна подобизна життя людського.
На землі народжений найшвидше потрапляє в нещастя через своє поспішливе нахабство, і скажу на додаток, що той, який не радиться, терпить найбільшу біду;…».

Григорій Сковорода зовсім не переймався тим, щоб його тексти виходили друком. Його зовсім не турбувало, чи залишиться від нього матеріальний спадок, бо найбільше цінував він свободу. І саме про це його відома цитата: «Світ ловив мене, але не впіймав», яку викарбувано на могилі митця.

Hryhoriy Skovoroda 2Під час вчителювання, замість оцінок, Григорій Савич писав «туповат» , «туп», «весьма туп», «сущая бестолковщина». Або: «понят», «весьма понят», «наверное понят», «возможно не понят». Розумників оцінював званнями: «остр», «весьма остр», «зверок вострой», тобто той, що знання хапає на льоту.
Не здав я хвілософію. Надіюсь моя оцінка - «возможно не понят». Хоча от такого вчителя будь-яка оцінка за честь. Григорій Савич залишив на другий рік мене. Буду ходити за ним і набиратись знань та розуму. )
(Відомо, що в Київській академії в XVII ст. використовувалися такі оцінки: навчання добре, надійно-бадьоре, охоче ретельне, всенадійне, навчання підле, прекепське, малонадійне. Як бачимо, система оцінювання на той час, крім характеристики рівня знань і ставлення до дисципліни, брала до уваги й моральні якості учня.)

Оперуючи сучасною термінологією, Григорій Сковорода був «хіпстером», тобто людиною, яка проголошує зовнішню і внутрішню свободу зі своєю атрибутикою, стилем одягу. Як і годиться справжньому хіпстеру, Сковорода зневажав високі титули і посади. За переказами, він зверхньо і самовпевнено відповів імператриці Катерині II, коли та запитала, чому він їй не вклонився: «Не бажав я тебе бачити, ти сама захотіла на мене подивитися. А як же ти мене роздивишся, якщо я перед тобою удвоє зігнуся?».
Чи знаєте ви, що «хіпстер» – термін, утворений від жаргонного англійського «to be hip», що перекладається як «бути модним», з'явився в США в середині XX століття.
То чи «модний» сьогодні Г.Сковорода?
Звичайно так, адже його мудрі думки актуальні і сьогодні.
Hryhoriy Skovoroda 1«Людина народжена для щастя, яке полягає не в багатстві або насолоді, не в марній славі і владі, а в розумному задоволенні матеріальних і духовних потреб, у душевному спокої, в корисній праці, яка вдовольняє потреби людини і суспільства», – розмірковує Сковорода в «Розмові п'яти подорожніх»:

«А ф а н а с і й: Люди в житті своїм працюють, метушаться, утаюються, а нащо, багато хто й сам не тямить. Коли помислити, то в усіх людських затій, скільки їх там тисяч не буває, є один кінець — радість серця. Чи ж не для цього вибираємо за нашим смаком товаришів, аби мати задоволення від спілкування з ними; дістаємо високі чини, аби пиха наша від схиляння інших розпалювалася; вигадуємо всілякі напої, страви, закуски для всолодження смаку; вишукуємо всілякі музики, створюючи безліч концертів, менуетів, танців і контратанців для звеселювання слуху; споруджуємо гарні будинки, насаджуємо сади, тчемо золототкані парчі, матерії, вишиваємо їх різними шовками і любими для ока квітами й обвішуємося ними, аби була приємність очам і достатня ніжність тілові; складаємо запахущі спирти, пудри, помади, духи й ними задовольняємо нюх свій. Одне слово, всіма рахубами, які лише вигадати можемо, намагаємося звеселювати дух наш. О, якими значними веселощами користуються вельможні й багаті персони! В їхніх палацах живе розчинений у радощах та задоволенні дух. О, яка дорога ти, радосте сердечна! За тебе царі, князі і дуки платять безліч тисяч, а ми, біднота, що не має статків, начебто живимося тими крихтами, що падають з їхніх столів… Погадай же нині, яким тріумфом охоплені славні європейські міста?
Г р и г о р і й: …високі посади, веселе місто, всілякі гриська та розваги і всі ваші витівки безсилі потішити духа і тим вигнати нудьгу, що зволоділа вами.
Я к і в: А що ж зможе?
Г р и г о р і й: Лише знання того, що складає істинне щастя, і як його віднайти.
А ф а н а с і й: Це так, ми народилися для справжнього щастя...
Я к і в: Здавна вже шукаю я щастя, але годі його знайти.
Г р и г о р і й: Коли достеменно хочете його знайти, то скажіть мені, що для людини найкраще?
Я к і в: Бог його знає, і взагалі, нащо питаєш те, чого великі мудреці не змогли розрішити і розійшлись у своїх гадках, як подорожні на шляху? Адже те, що найкраще, те найвище, а найвище — всьому голова й кінець. Це найкраще добро звалось у стародавніх філософів завершенням усіх добр та верховним добром; хто ж тобі дасть відповідь, що таке край і пристановище всіх наших бажань?...».

Книга-онлайн в «Біблотеці Української Літератури» за посиланням: https://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=1905

Hryhoriy Skovoroda 5Григорій Сковорода відомий як одна із найбільш важливих і впливових особистостей, які формують нашу історію. Його філософія справила величезний вплив на людей в усьому світі. Сковорода входить, за версією Юнеско, до п’яти мудреців світу – разом із Сократом, Конфуцієм, Спінозою і Махатмою Ганді. Їх усіх об’єднує принцип: «жив, як учив»
25 кращих афоризмів
  • Ні про що не турбуватись, ні за чим не турбуватись — значить, не жити, а бути мертвим, адже турбота — рух душі, а життя — се рух.
  • Що може бути солодше за те, коли любить і прагне до тебе добра душа?
  • Надмір породжує пересит, пересит — нудьгу, нудьга ж — душевну тугу, а хто хворіє на се, того не назвеш здоровим.
  • Любов виникає з любові; коли хочу, щоб мене любили, я сам перший люблю.
  • Хіба розумно чинить той, хто, починаючи довгий шлях, в ході не дотримує міри?
  • Як купці вживають застережних заходів, аби у вигляді добрих товарів не придбати поганих і зіпсутих, так і нам слід якнайретельніше пильнувати, щоб, обираючи друзів, цю найліпшу окрасу життя, більше того — неоціненний скарб, через недбальство не натрапити на щось підроблене.
  • Не все те отрута, що неприємне на смак.
  • Добрий розум, робить легким будь-який спосіб життя.
  • Бери вершину і матимеш середину.
  • З усіх утрат втрата часу найтяжча.
  • Коли ти не озброїшся проти нудьги, то стережись, аби ця тварюка не спихнула тебе не з мосту, як то кажуть, а з чесноти в моральне зло. То навіть добре, що Діоген був приречений на заслання: там він узявся до філософії.
  • Так само як боязкі люди, захворівши під час плавання на морську хворобу, гадають, що вони почуватимуть себе краще, коли з великого судна пересядуть до невеличкого човна, а відти знову переберуться у тривесельник, але нічого сим не досягають, бо разом з собою переносять жовч і страх, — так і життєві зміни не усувають з душі того, що завдає прикрості і непокоїть.
  • Безумцеві властиво жалкувати за втраченим і не радіти з того, що лишилось.
  • Ти не можеш віднайти жодного друга, не нашукавши разом з ним і двох-трьох ворогів.
  • Більше думай і тоді вирішуй.
  • Скільки зла таїться всередині за гарною подобою: гадюка ховається в траві.
  • Хто добре запалився, той добре почав, а добре почати — це наполовину завершити.
  • О, коли б змога писати так само багато, як і мислити!
  • Майбутнім ми маримо, а сучасним гордуємо: ми прагнемо до того, чого немає, і нехтуємо тим, що є, так ніби минуле зможе вернутись назад, або напевно мусить здійснитися сподіване.
  • У тих, хто душею низький, найкраще з написаного і сказаного стає найгіршим.
  • Уподібнюйся пальмі: чим міцніше її стискає скеля, тим швидше і прекрасніше здіймається вона догори.
  • О, коли б ми в ганебних справах були такі ж соромливі і боязкі, як це часто ми буваємо боязкі і хибно соромливі у порядних вчинках!
  • Визначай смак не по шкаралупі, а по ядру.

Крилаті думки із трактатів та листів філософа Григорія Сковороди

skovoroda 11.6.21 1Головним у житті та філософії Сковороди була «зухвала незалежність особистості». Блискуче, правда? Адже мабуть це саме те, що ми відчуваємо у Сковороді та його спадщині як українці зараз.
Справді, йому не вибачали його свободи. Його, як сказали б зараз, хейтили ті, хто був жорстко у системі - владній, церковній, освітній, навколоосвітній, будь-якій, що вимагала покори. А Сковорода був уособленням якраз непокори: тихої, ввічливої, смиренної, інтелектуальної, але непокори! Тому значною мірою він став предтечею усвідомленого прагнення тієї особистої та національної свободи, яку здобували українці вже у прийдешніх століттях, адже життєвий шлях мислителя засвідчив: людина може жити своє життя вільно та непідлегло навіть в умовах тиранічної імперії.
Таким чином, Сковорода, унаслідок пізнішого осмислення його спадщини та житєвого шляху, поступово ставав взірцем для багатьох освічених людей в Україні. А завдяки популяризації його постаті у XIX ст Кулішем, почасти Шевченком (і не тільки ними), а у ХХ ст та у наш час практично усіма класиками української літератури та філософії, ось цей «чин свободи» Сковороди став знаковим та емоційно відчутним вже для багатьох українців.
Дивовижно, але інший великий український філософ - Мирослав Попович, задовго до Революції Гідності написав: «Філософія Григорія Сковороди - це філософія ГІДНОСТІ як основної засади життя». І люди на українському Майдані стояли саме за Гідність як основу особистого та суспільного життя. Тому цілком закономірно, що російські окупанти у безсилій люті у травні цього року розстріляли саме Музей Сковороди на Харківщині та місце його упокоєння: вони цілили ракетами у Сковороду як в уособлення нашої колективної української гідності. Однак у своєму невігластві їм не дано пізнати: Григорій Савич ось уже 300 років вільний. При житті і по ньому. Від народження й назавжди. Бо ж у цьому і є справжня суть його філософії: бути вільним.

 Російська ракета зруйнувала Національний музей Григорія СковородиHryhoriy Skovoroda m 1

Hryhoriy Skovoroda m 3Hryhoriy Skovoroda m 2На Харківщині росіяни обрали за свого чергового ворога українського філософа Григорія Сковороду і у ніч проти 7 травня вдарили в його музей у Сковородинівці ракетою.
Ворожий метал зруйнував будинок поміщиків Ковалівських, зведений у XVIII ст., де розміщувалася експозиція Національного літературно-меморіального музею Григорія Сковороди. Однак вкотре привернув увагу українців і всього світу до того, хто переконував: стати щасливою зможе та людина, яка зрозуміє себе і буде вільною.
Колись затишна одноповерхова будівля навіть після прямого влучання російської ракети у дах зберегла свій світлий жовто-білий фасад з двома колонами на вході – ніби символами-опорами. Усередині ж пам’ятки архітектури – руйнівні наслідки пожежі, яка зайнялася після обстрілу.
Музей функціонував тут з 1992 року. Перші дві зали розкривали життєвий шлях Григорія Сковороди, його основні філософські ідеї та художні твори. Третя була присвячена вшануванню мислителя та вивченню його творчості у ХІХ-ХХІ ст.
А завершувалася екскурсія біля меморіальної кімнати («спокійної келії»), де жив і помер Сковорода. Тут було відтворено обстановку, що оточувала просвітника в останні роки його життя: старовинне бюро з рукописами, книгами, гусячим пір’ям; ліжко, укрите домотканим рядном; скриня.
Як повідомили на сторінці музею в Фейсбуці, частину експонатів колекції евакуювали заздалегідь. Але меморіальний будинок зазнав непоправних втрат. 
Однак попри пожежу дивом уціліла біла статуя філософа – зазнала лише незначних пошкоджень вогнем. Тепер скульптура дивиться на свою зруйновану оселю з вулиці.
А тим часом у саду біля будинку, якого більше немає, розквітають плодові дерева – життя триває попри руйнування і агресію ворога. І своїм пишним цвітом ніби вкотре нагадують: найбільша цінність – свобода. Вона, запевняв Григорій Сковорода, дає змогу людині пізнавати і творити себе власноруч.
Уціліли й рештки 700-літнього дуба над Пан-Іванівським ставком (колишня назва Сковородинівки) й могила з надписом «Міръ ловилъ меня, но не поймалъ».
Тепер же тут фіксуватимуть склад чергового злочину російської армії, яка намагається знищити українську ідентичність.

«Тобто фактично навколо – тільки поля. У мене немає сумнівів, що били спеціально по Сковороді. Він сам колись казав: «Не братайтеся з тими, хто зло ховає». В принципі, це і є свідченням того, що це свідома ідеологічна акція. Вони ж Сковороду називали ледь не першим російським філософом. Там же неподалік знаходиться і могила Григорія Сковороди – то вони фактично били в саме серце українського філософа. І били в рік 300-річчя», – зазначив Олександр Ткаченко.Hryhoriy Skovoroda m

Світло свободи перемагає темряву:
До 300-річного ювілею «Український Дім» на 9 днів наповниться світом та світлом Григорія Сковороди
3 грудня 2022 року, в день народження Григорія Сковороди, Міністерство культури та інформаційної політики, Державне агентство України з питань мистецтв та мистецької освіти разом із комунікаційною агенцією Postmen та Національним центром «Український Дім» відкривають національний мистецький проєкт «Світ Сковороди». Виставку можна буде відвідати 3 грудня за запрошеннями, а з 4 до 11 грудня вхід безкоштовний і відкритий для всіх.
«Світ Сковороди» – це про ідею свободи в її різних вимірах, тому на 9 днів «Український Дім» наповниться світом та світлом Григорія Сковороди, що вже 300 років перемагає темряву. 
«В ідеї персональної свободи, яку сповідував український філософ, – світоглядний код українців. І в нинішній війні основна складова – битва за українську ідентичність, у яку від початку повномасштабного вторгнення цілиться ворог. Агресори знищили музей Сковороди у Сковородинівці, зруйнували приміщення Харківського національного педагогічного університету імені Григорія Сковороди, пошкодили пам’ятник Сковороді біля корпусу цього університету. Але, як висловився Сергій Жадан, “вони полюють за Сковородою, але спіймати не можуть”. Попри війну в Україні ми на належному рівні відзначаємо 300-річчя від дня народження мислителя і письменника», – зазначає Олександр Ткаченко, міністр культури та інформаційної політики України.
 
Hryhoriy Skovoroda 31 грудня у Науково-технічній бібліотеці НЛТУ України відбувся філософсько-мистецький вечір, присвячений 300-річчю з дня народження Г.С. Сковороди "Слідами невловимого птаха", де відбувся також бібліографічний огляд віртуальної виставки "Григорій Сковорода — людина духовної свободи", режим доступу: https://library.nltu.edu.ua/index.php/resursy-biblioteky/virtualni-vystavky/2021-2/i-kvartal-6/hryhorii-skovoroda-liudyna-dukhovnoi-svobody , де представлено творчу спадщину Григорія Сковороди, новітні дослідження вітчизняних та зарубіжних науковців, цікаві видавничі проєкти, присвячені Сковороді. Сьогодні ми мали змогу ще раз переконатися, що Г. С. Сковорода є українським (а не російським, як пишуть орківські підручники) філософом і з'ясувати, наскільки творчість видатного філософа є співзвучною нашому сьогоденню! Незабутні враження від сприйняття та переосмислення творчості і філософії видатного українського мислителя.
Hryhoriy Skovoroda 4У читальному залі соціально-економічної літератури (ауд. 412, лекційного корпусу Університету) експонується річна книжкова експозиція "Григорій Сковорода: 300 років безсмертя", яка доповнена афоризмами Григорія Сковороди. Виставка покликана переосмислити образ Сковороди, представити нові грані його життєвого й творчого шляхів – та розкрити ідею персональної свободи, що вже протягом 300 років перемагає темряву. Підготовлено бібліографічний список  до 300-річчя від дня народження Григорія Сковороди: "Григорій Сковорода – людина духовної свободи", режим доступу: https://library.nltu.edu.ua/index.php/resursy-biblioteky/bibliografichni-spiski/2022-rik/hryhorii-skovoroda-liudyna-dukhovnoi-svobody-do-300-richchia-vid-dnia-narodzhennia.
Запрошуємо до перегляду матеріалів та ознайомлення із творчістю визначного українця усіх охочих.

 <

З нагоди 300-ліття Григорія Сковороди двома бійцями ЗСУ був створений документальний фільм та мурал на цю тему. Режим доступу: https://youtu.be/tcz2d3hnc8M
 

Рядки, що не втратили актуальності і в XXI сторіччі:

03 SKOVORODA 16Всякому місту - звичай і права,
Всяка тримає свій ум голова;
Всякому серцю - любов і тепло,
Всякеє горло свій смак віднайшло.
Я ж у полоні нав'язливих дум:
Лише одне непокоїть мій ум.
Панські Петро для чинів тре кутки,
Федір-купець обдурити прудкий,
Той зводить дім свій на модний манір,
Інший гендлює, візьми перевір!
Я ж у полоні нав'язливих дум:
Лише одне непокоїть мій ум.
Той безперервно стягає поля,
Сей іноземних заводить телят.
Ті на ловецтво готують собак,
В сих дім, як вулик, гуде від гуляк.
Я ж у полоні нав'язливих дум:
Лише одне непокоїть мій ум.
Ладить юриста на смак свій права,
З диспутів учню тріщить голова,
Тих непокоїть Венерин амур,
Всяrому голову крутить свій дур.
В мене ж турботи тільки одні,
Як з ясним розумом вмерти мені.
Знаю, що смерть - як коса замашна,
Навіть царя не обійде вона.
Байдуже смерті, мужик то чи цар,-
Все пожере, як солому пожар.
Хто ж бо зневажить страшну її сталь?
Той, в кого совість, як чистий кришталь...
/Григорій Сковорода/

Григорій Сковорода є скрізь – він повсюди.
Так, спіймати його важко, але доторкнутись навіть через віки можна спробувати. Ділимося з вами «координати», за якими можна знайти відомого українського філософа та письменника.
  • Поспілкуватись з Григорієм Сковородою, якому в цьому році виповнюється 300 років, можна, підписавшись на його сторінку в Instagram: https://www.instagram.com/skovoroda.today/
  • Послухати твори великого філософа у виконанні українського актора Віталія Анжова можна на Telegram каналі Григорія Савича: https://t.me/skovorodatoday
  • Існує в Україні і «Радіо Сковорода», послухати яке можна за посиланням: http://radioskovoroda.com/radio
  • Чи є всі твори Григорія Савича за одним посиланням? Є, і все це можна читати: http://litopys.org.ua/skovoroda/skov.htm
  • «Усе в тобі: Григорій Сковорода» саме таку назву має фільм про видатного українського філософа, переглянути який можна тут: https://www.youtube.com/watch?v=72r0Rokk1qI
Підбірка подій, які відбудуться вже найближчими днями. Неймовірні заходи попри надзвичайні умови
Не пропустіть найцікавіше!
✔️ Вистава "Убогий Жайворонок" та святкова учта
✔️ Лекція Андрія Бондаренка та Євгена Гулевича "Сад окопів"
✔️ Сковорода очима сучасників — намалюй разом з нами!
✔️ Невловимий Сковорода - виставковий проєкт
✔️ Виставка «Світи Григорія Сковороди»
✔️ Мистецький проєкт «Той, чия совість – як чистий кришталь…»
✔️ Хакатон "Спіймати Сковороду"
✔️ Григорій Сковорода в українському мистецтві: театрально-мистецький вечір
✔️ «The Garden of Divine Songs» after Hryhorii Skovoroda by OKSANA CHEPELYK at OVNi, Nice.
✔️ Концерт від Рівненської обласної філармонії. Вхід вільний.
✔️ Виставковий мистецький проєкт «Світ Сковороди»
???? Також нагадуємо, що Укрпошта випустила благодійну марку до 300-річчя філософа: https://postmark.ukrposhta.ua/index.php?route=product/product&product_id=836
???? Національний банк України пам'ятну срібну монету “Сад Божественних пісень”: https://bank.gov.ua/files/coins_images/B89u.pdf?v=4

З Ювілеєм Вас, наш великий український Геніє!

Hryhoriy Skovoroda 10

Матеріали (Режим доступу станом на 01.12.2022р.):  

https://www.ukrinform.ua/rubric-ato/3480681-rozstrilanij-muzej-rosijska-raketa-proti-filosofii-skovorodi.html
https://tsn.ua/video/video-novini/rosiyska-raketa-znischila-muzey-grigoriya-skovorodi.html
https://lb.ua/blog/viacheslav_kyrylenko/537322_grigoriy_skovoroda_300_rokiv.html 
https://znayshov.com/News/Details/materialy_do_300-richchia_z_dnia_narodzhennia_hryhoriia_skovorody 
https://www.facebook.com/groups/skovoroda/?mibextid=HsNCOg 
https://tyzhden.ua/symvolichnyj-svit-skovorody/

https://mkip.gov.ua/news/8095.html
 
https://oda.zht.gov.ua/news/v-ukrayini-prohodyt-natsionalna-kampaniya-do-300-richchya-z-dnya-narodzhennya-grygoriya-skovorody/
 
https://biblioteka.cdu.edu.ua/index.php/naukovo-prosvitnytski-zakhody/virtualni-vystavky/8-novyny/586-hryhorii-skovoroda-tsikavi-fakty-pro-ukrainskoho-mandrivnoho-filosofa.html 
https://ukurier.gov.ua/uk/articles/idemo-za-skovorodoyu/

Підготувала Науково-технічна бібліотека НЛТУ України
відділ обслуговування і зберігання фондів 
зав. відділу Валентина Новосад

Матеріал підготовлено 01.12.2022р.

Контакти

Науково-технічна бібліотека НЛТУ

вул. Ген. Чупринки, 101, м.Львів, 79057

тел.: (032) 258-42-50

e-mail: library@nltu.edu.ua

Пропозиції та побажання просимо повідомляти нам на електронну адресу  Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Top of Page