Актуально сьогодні – Ернест Міллер Гемінґвей

21 липня – 125 років від дня народження одного з найвизначніших письменників 20 століття Ернеста Гемінґвея. Американський письменник і журналіст, лауреат Нобелівської премії з літератури 1954 року, лауреат Пулітцерівської премії 1953 року. Здобув широку популярність завдяки своїм романам та оповіданням, а також активному та наповненому пригодами життю. За своє життя написав та опублікував 7 романів, 6 збірників оповідань та 2 документальні роботи, 3 романи, 4 збірки оповідань, 3 документальні праці, опубліковано посмертно.
У 1993 році на його честь названо малу планету 3656 Гемінґвей.
Майбутній письменник ріс у культурній, забезпеченій родині і батьки, кожен по-своєму, намагалися спрямувати його інтереси.
Мати Гемінґвея майбутнє сина пов'язувала з музикою і тому змушувала його співати у церковному хорі та грати на віолончелі. Пізніше Гемінґвей відзначав, що уроки музики були корисними для його творчості.
У 1911 році, коли Ернесту виповнилося 12 років, дідусь подарував йому однозарядну рушницю 20-го калібру. Цей подарунок зміцнив дружбу діда і онука. Хлопчик обожнював слухати розповіді дідуся і на все життя зберіг про нього добрі спогади, часто переносячи їх у свої твори в майбутньому. 
Коли Гемінґвею виповнилось 18 років, США вступили у Першу світову війну, він вирішив піти добровольцем до війська. Ернест потрапив на Італійський фронт. Через кілька років він описав свої враження від першого зіткнення в культовому романі «Прощавай, зброє!».
В ніч на 9 липня 1918 року Гемінґвей, рятуючи пораненого  італійського снайпера, потрапив під вогонь австрійських кулеметів і мінометів, був тяжко поранений під Фоссальта-ді-П'яве. Незважаючи на свої ушкодження, він залишився допомагати пораненим солдатам. Ось що 18-річний Гемінґвей сказав про цей інцидент:

«Коли ти йдеш на війну хлопчаком, маєш величезну ілюзію безсмертя.
Вбивають інших; не тебе…
Але потім, коли тебе серйозно ранять уперше, ти втрачаєш цю ілюзію і знаєш, що це може статися і з тобою.»

У шпиталі з нього витягли 28 осколків, при цьому на тілі Ернеста було більше двохсот ран. Незабаром його перевезли до Мілана, де прострілений колінний суглоб лікарі замінили алюмінієвим протезом.

Враження від війни знайшли відбиток в іншому відомому романі — «По кому подзвін» («англ. ForWhomTheBellTolls»), 1940. Цей роман багато критиків уважають за найкращу роботу письменника. Річ у тім, що військова тема була однією з найулюбленіших у творчості Гемінґвея. З початком Другої світової війни він відновив свою журналістську діяльність, переїхавши до Лондона. Гемінґвей завжди опинявся в найгарячіших точках та був свідком подій, які згодом стали хрестоматійним матеріалом. Тому його записи мають не лише літературну, але й історичну цінність.

• Вулиця Ернеста Гемінгвея існує у містах Бостон, Париж, Піттсбург, Мадрид.

• Сніги Кіліманджаро та інші новели. Переклав з англійської Володимир Митрофанов. — Київ, Дніпро, 1968. Тираж 115000.
• Ернест Гемінґвей. Твори в 4 томах. Архивовано 17 березня 2013 у WaybackMachine. Перекладачі: Володимир Митрофанов, Петро Соколовський, Мар Пінчевський, Сергій Сингаївський, Оксана Татаренко, Іван Лещенко, Леся Маланчук, Микола Сизоненко, Оксана Дяченко, Кира Сухенко, Нинель Тарасенко, Юрій Покальчук, Людмила Гончар, Ольга Ночева, Соломія Павлічко, Віктор Ружицький –  К. : Дніпро, 1979-1981.
• Фієста. — Київ, Вища школа, 1985.
• По кому подзвін. — Київ, Вища школа, 1985.
• Хемінгуей Ернест. Марево. З передмовою Патріка Хемінгуея. // Всесвіт. Переклав Іван Яндола. — 2004. — №1–2 і №3–4

Матеріали /Режим доступу станом на 21.07.2024р./: 
https://uk.wikipedia.org/wiki/Ернест_Гемінґвей
https://dovidka.biz.ua/heminguey-biografiya-korotko

Підготувала Науково-технічна бібліотека НЛТУ України
відділ обслуговування і зберігання фондів
сектор культурно-просвітницької роботи 
бібліотекар 1категорії Сона Романова

Матеріал підготовлено 19.07.2024 р.