Екологічні знання - компонент екологічної освіти і виховання

Людей на Землі стало так багато і їх запити зросли настільки, що ресурсів нашої планети вже не вистачає. 
Ми все частіше чуємо про збільшення природних катаклізмів, недолік ресурсів, забруднення навколишнього середовища. 
Через складність цих явищ людям важко уявити масштаб того, що відбувається, оцінити який же внесок вносять вони самі в негативні явища, що відбуваються з нашою планетою.

Щорічно  у багатьох країнах світу 15 квітня відзначається День екологічних знань.
Історія цього дня починається з 1992 року, коли на Конференції ООН в Ріо-де-Жанейро, де обговорювалися проблеми навколишнього середовища, було підкреслено величезне значення екологічної освіти населення всіх країн світу в реалізації стратегії сталого розвитку людства. В Україні день екологічних знань відзначається з 1996 року за ініціативи громадських природоохоронних організацій.
Основним завданням Дня екологічних знань є інформованість громадськості про стан справ у сфері екологічної безпеки, дотримання місцевими суб’єктами чинного природоохоронного законодавства. З огляду на те, що майбутнє належить зростаючому поколінню, його вмінню оцінювати ситуацію, адекватно реагувати на зміни і вирішувати проблеми, пов’язані з виживанням планети, то все важливішим стає формування екологічної поведінки людини, яка базується на повному екологічному мисленні.
Основна мета Дня екологічних знань — просування екологічних знань та формування екологічної культури населення, інформування громадськості про стан справ в області екологічної безпеки та про стан навколишнього середовища, а також виховання і підготовка громадянина, що вміє мислити екологічно.

Чи знаєте Ви, що термин «екологія» вперше був введений в ужиток у 1866 році німецьким біологом Ернстом Геккелем в книзі «Загальна морфологія організмів» («GenerelleMorphologie der Organismen»). В перекладі з грецької «oikos» — будинок, житло, майно, притулок і «logos» — наука, вчення. Як що в двох словах, то екологія вивчає взаємовідносини організмів між собою та з довкіллям.

Важливо також відзначити, що День екологічних знань значимий не тільки для тих, хто займається екологічним освітою і освітою, а й для всіх жителів нашої планети, адже йдеться про безпечне життя в майбутньому всіх нас.

Всі люди прагнуть до того, щоб їхнє життя покращувалося. Покращення життя зазвичай зв'язується в нашій свідомості з економічним зростанням в країні, поліпшенням добробуту нашої сім'ї. Підвищення рівня життя людей і зростання економіки відбувається за рахунок перетворення природних ресурсів у матеріальні цінності. Ми використовуємо ліс для виробництва паперу, нафту для транспорту та медицини, вугілля для опалення будинків, торф і мінеральні добрива в сільському господарстві, метали для виробництва необхідних машин і техніки та багато іншого.
При цьому виробляються відходи...

Прищеплення екологічної культури сьогодні - запорука збереження здоров'я майбутніх поколінь!
Якщо знання — це сила, то немає потужнішої екологічної сили, ніж екологічні знання.
Екологічні знання - компонент екологічної освіти і виховання!

Сьогодні кожен має володіти мінімальними екологічними знаннями. А екологічна освіта повинна бути пріоритетним напрямом навчання і виховання з дитинства. Адже поширення екологічних знань, дбайливе ставлення до навколишнього природного середовища ,діяльність по формуванню екологічної культури населення  — це запорука безпечного майбутнього для всього людства.

Освіта була і залишається однією з пріоритетних галузей соціально-економічного поступу в різні періоди суспільних трансформацій. Принципи еколого-збалансованого розвитку потребують орієнтації усіх виробництв на забезпечення пом’якшення тиску на довкілля, зменшення обсягів видобутку й використання природних ресурсів та припинення нищення навколишнього природного середовища. 
На жаль, не приділяється належної уваги екологізації вищої освіти та освіти в цілому, хоч сьогодні, у період глобальної екологічної кризи, вона має бути визнана найнеобхіднішою і найважливішою. Драматизм екологічних реалій сьогоднішнього світу, особливо України, свідчить про безперспективність розвитку суспільства без екологічного мислення, свідомості, культури, тому формування сучасної системи екологічної освіти, зокрема вищої, для збалансованого, гармонійного, природоузгодженого поступу є не лише пріоритетним державним завданням, а й одним з важливих і складних концептуальних підходів до проблеми розвитку цивілізації та ноосферогенезу.
Екологія в сучасному її розумінні покликана стати базовою освітньою галуззю, з власною проблематикою, методологією, колом наукових, життєво важливих проблем. Одним з головних завдань екоосвіти є формування екологічної культури кожної особистості та етносу в цілому, ефективний розвиток якої може бути реалізований через цілісну освітньо-виховну систему на базі принципово нової еколого-навчальної моделі. Час чіткого розмежування дисциплін минув. Нинішня освіта мала б сприяти всебічному розумінню єдності світу, який людина налаштована вдосконалити і поліпшити при беззастережному дотриманні екологічних законів.
Розуміння екологічної освіти як викладання лише біологічних, географічних чи інших природничих дисциплін є помилковим, оскільки навчальний зміст екологічної освіти має плекати екологічні цінності культури, що виховують підростаюче покоління на всіх етапах життя, особливо у період формальної і неформальної освіти, нинішні суперечності якої певною мірою відповідальні за екологічний стан суспільства.
Екологічна освіта повинна отримати статус стратегічної, масштабної, важливої пріоритетної галузі, з розширеним і оновленим змістом, формою та методами навчання в умовах інформатизації суспільства. Нагальною є потреба в організації її моніторингу, розвитку формальної і неформальної складових, впровадженні сертифікації навчання керівних кадрів, відповідальних працівників, депутатського корпусу, стандартизації їх екомінімумів, запровадженні екоменеджменту і екоаудиту в усіх галузях економіки, особливо в системі освіти, у постійному опрацюванні перспектив екологічної освіти в державі. Сьогодні варто ставити питання не про розвиток і вдосконалення екологічної освіти, а про новий її статус і важливу роль у розбудові системи освіти для збалансованого суспільства.

Науково-технічна бібліотека НЛТУ України усіма своїми засобами та можливостями популяризує екологічну освіту, як один з пріоритетних напрямків навчання і виховання людей. У рамках міжнародної науково-практичної конференції "Екологізація освіти як чинник сталого розвитку суспільства", яка проводилася 19-20 жовтня 2017р. у стінах НЛТУ України, науково-технічна бібліотека НЛТУ України презентувала віртуальну виставку: "Екологізація освіти як чинник сталого розвитку суспільства", бібліографічний список до міжнародної науково-практичної конференції "Екологізація освіти як чинник сталого розвитку суспільства" та відеоролик "Екологізація освіти як чинник сталого розвитку суспільства"
Запрошуємо до перегляду! 

Цікаві факти про екологію:

• Найбільшою проблемою залишається забруднення навколишнього середовища. Особливого занепокоєння викликає забруднення вод. У світі навіть існують «сміттєві острови», а точніше – справжні плаваючі сміттєзвалища, що розташувались посеред Саргасового моря – ділянки Північно-Атлантичного океану, обмеженої течіями. Це море настільки відоме своїм екологічним станом, що заслужило назву «сміттєва пляма».
• Вчені давно забили тривогу з приводу забруднення Світового океану відходами з пластику. Тому було винайдено спеціальних мікробів, які здатні поїдати пластик. Таким способом планується вирішити «пластикову проблему» людства.
• Приблизно 70 відсотків Землі вкрито водою. Тільки 1 відсоток з цієї води придатний для пиття.
• 70% придатної до споживання прісної води витрачається на сільське господарство, 22% забирає промисловість і лише 0,08% використовується у повсякденному житті.
• Найчистішою водою у світі вважається фінська вода. Майже 80 % всієї води країни придатні до споживання. Запаси такої води сформувалися ще за часів льодовикового періоду, після якого на території Фінляндії було утворено тисячі кришталево чистих озер.
• За останні 300 років людиною знищено 66% всіх лісів Землі.
• У Болівії є незвичайна рівнина Salar de Uyuni, покрита товстим шаром солі. Її площа більше 12 000 квадратних кілометрів, і в певні моменти часу вона покривається тонким шаром вологи, перетворюючись у величезне дзеркало. Цю її властивість використовують для налаштування оптичного устаткування на супутниках Землі
• На пересилку спаму щорічно витрачається 33 мільярдів кВт/год електроенергії, що супроводжується викидом в атмосферу близько 17 мільйонів тонн вуглекислого газу, що дорівнює трьом мільйонам автомобілів. Такої кількості електроенергії достатньо для електропостачання 2,4 мільйонів будинків.
• На сьогоднішній день інформаційні технології вже є причиною надходження 2% вуглекислого газу в атмосферу Землі. Прогнозують, що до 2020 року на Інтернет припадатиме 20% всієї емісії CO2.
• Сучасне сільське господарство виробляє у два рази більше продуктів, ніж потрібно людям. Більше 50% зерна, реалізованого по всьому світу, йде на корм худобі або застосовується для отримання біопалива.
• Паперові пакети не менш шкідливі для природи, ніж пластикові. Вони займають багато місця, вимагають більше енергії для їх переробки та виробництва, а на звалищі з-за пошарового розташування розкладаються не швидше, ніж їх поліетиленові аналоги.
• За словами знаменитого Гарвадского біолога Вілсона щорічно зникає близько 30 000 видів живих організмів. До кінця цього століття планета Земля втратить близько половини свого нинішнього біорізноманіття.
• Прогнозують, що до 2050 року чверть всіх видів живих організмів буде перебувати під загрозою зникнення.
• Самим брудним містом пострадянського простору вважається місто Дзержинськ. Саме тут сформувалась найбільша не тільки в країні, а й на всьому континенті концентрація відходів хімічної промисловості. Адже в Дзержинську на даний час функціонує близько 100 підприємств даної галузі, які щодня всі разом забруднюють навколишнє середовище.